Симбіоз «швидких»

Особисто мені викликати бригаду «швидкої допомоги» доводилося лише кілька разів. І це — на щастя, бо щоразу залишався гіркий осад. То лікар дорікає, що не вмію лікувати дитину з температурою під 40, то на виході з квартири каже, що «дякую» в кишеню не покладеш. Хочеться вірити, що такі випадки підуть у минуле, бо вже кілька років Міністерство охорони здоров’я крок за кроком змінює службу «Швидкої допомоги».

Принаймні на папері зроблено чимало. Запроваджено спеціальності парамедика та екстреного медичного техніка (попри критику самих лікарів), діють програми підвищення кваліфікації працівників екстреної медичної допомоги, модернізуються диспетчерські центри. З останнього — запроваджується концепція реформування екстреної служби, котра передбачає, що автомобіль екстреної допомоги виїжджатиме до пацієнта за кілька секунд після виклику. Там працюватимуть добре підготовлені лікарі, парамедики та водії з навичками надання медичної допомоги.

Ще один практичний крок невдовзі випробує столиця. За рішенням департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації з 1 вересня служба невідкладної допомоги приєднується до Центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Києва. Такого розподілу не існує в інших містах країни — прикметно, що об’єднання служб позитивно сприйняли чимало експертів у сфері охорони здоров’я, а це буває вкрай рідко.

УСЯ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — НА ДИСПЕТЧЕРІ

Головне, що мають запам’ятати пацієнти, — тепер потрібно набирати номер «103», міських номерів «невідкладної» більше не існує. Диспетчери Центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Києва самі визначать, яку бригаду відправляти до пацієнта — «швидку» чи «невідкладну» (перша надасть допомогу у разі, приміром, ДТП, а друга — у разі гіпертонічного кризу тощо). Також диспетчер оцінить, чи потрібен виїзд додому взагалі, або збити температуру допоможе консультація лікаря по телефону. Відповідно, диспетчер визначатиме, чи потрібна госпіталізація і до якого саме закладу. Тож на ньому — вся відповідальність за прийом дзвінка від пацієнта і надання допомоги. Тим паче, кожен виклик фіксується.

Директор Центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Києва Анатолій ВЕРШИГОРА раніше коментував «Дню», що такі зміни потрібні, але хотілося б бачити більш конкретний план дій, підкріплений підзаконними актами й відповідним фінансуванням. Наприклад, зарплата фельдшера в центрі становить близько чотирьох тисяч гривень, з урахуванням усіх надбавок та підвищень. Доволі слабкий стимул для того, щоб цілодобово рятувати чиїсь життя.

Наталя СТАХОВА, голова первинної профспілкової організації столичного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, каже, що була ціла низка звернень до МОЗ і парламентського комітету з питань охорони здоров’я з проханням переглянути рівень зарплатні, та віз і нині там.

«МЕДИКИ НІЧОГО НЕ ВТРАЧАЮТЬ»

Тим часом вакансій у центрі вистачає. Працівникам служби невідкладної допомоги у зв’язку зі змінами треба просто прийти у відділ кадрів і написати заяву про прийом на роботу. Місця дислокації «невідкладки» не закриватимуть, а перетворять на пункти базування бригад екстреної допомоги.

«Нові працівники нічого від цього не втрачають, а навпаки, покращать кваліфікацію та фінансове становище, — продовжує Наталя Стахова. — Переваги матимуть пацієнти. Адже лікарі невідкладної допомоги за рахунок держави пройдуть відповідні курси підвищення кваліфікації. На жаль, вважається, що у нас первинка уже працює, як за кордоном, де сімейний лікар спостерігає за родиною. Якби це було справді так, то ми не мали б таких казусів, як зараз, коли людина віком 39 років викликає серед ночі «швидку», бо в неї температура 37,5. Коли диспетчер уточнює, чи звертався хворий до лікаря, той каже, що цього робити не збирається. Доки ми його консультуємо, сталась якась ДТП, де потрібна термінова допомога. Але запевняю, в Києві жоден виклик не залишиться без медичної допомоги. Раніше «невідкладна» працювала у певні години, тепер це все працює цілодобово. На гарячій лінії «1583» протягом доби чергують лікарі. Думаю, Київ впорається».

Зараз київський центр екстреної допомоги отримує щодня близько 1700 викликів. Очікується, що після приєднання невідкладної служби ця цифра зросте на 300 — 400 дзвінків. При цьому в центрі працюватиме майже сотня додаткових бригад.

«Це правильний крок, який давно назрів, — вважає Костянтин НАДУТИЙ, керівник департаменту менеджменту Української асоціації сімейної медицини. — У Києві, порівняно з іншими містами, значно менша забезпеченість бригадами «швидкої допомоги». Невідкладна допомога значною мірою виконувала функцію екстреної, але це була, так би мовити, «екстрена допомога light», при цьому в них могло не бути лікаря та необхідних медикаментів. З огляду на те, що в Києві проживає майже п’ять мільйонів населення, навіть офіційно — два мільйони 700 тисяч осіб, місто навіть наполовину не забезпечено бригадами «швидкої» за нормативами. Тому вливання сотні бригад у службу екстреної медичної допомоги — дуже позитивний крок. Зарплати дійсно низькі. На жаль, системне реформування галузі поки не покращило цю ситуацію».

ПЛЮСИ ДЛЯ ПАЦІЄНТА Й КІЛЬКА ЗАУВАГ

Позитивно оцінюють таке «вливання» медичних служб у Всеукраїнській раді захисту прав та безпеки пацієнтів. Її президент Віктор СЕРДЮК, котрий зазвичай критикує кроки команди в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, цього разу на її боці. На його думку, розподіл допомоги на невідкладну та екстрену не приніс очікуваних результатів для Києва.

«До того ж, виклик невідкладної допомоги ніким і ніде не фіксується. А відсутність відповідних зобов’язань призводить до того, що пацієнту може не надаватися медична допомога або надаватися не так, як потрібно, — додає Сердюк. — Якщо проаналізувати всі скарги на екстрену та невідкладну медичну допомогу, то в частині невідкладної їх у кілька разів більше, ніж стосовно екстреної. Щоб гарантувати безпеку та якість медичної допомоги, насправді потрібно приєднати систему невідкладної допомоги, з її потенціалом та співробітниками, до екстреної. Коли ми говоримо про місію диспетчера, то це подібно до місії диспетчера в аеропорту. Він має прийняти рішення за 30 секунд. Також збільшується відповідальність бригад, які виїздять на виклики. Такий комплексний підхід дасть можливість громадянам отримати безпечну, якісну і доступну медичну допомогу».

Експерти зазначають, що об’єднання служб дисциплінуватиме і пацієнта. Оскільки його розмова з диспетчером під контролем, він сто разів подумає, чи звернутися до свого лікаря, якщо стан здоров’я не критичний, або дійсно є гостра потреба у виклику «швидкої».

Разом з тим частина медичної спільноти не схвалює намірів київського департаменту охорони здоров’я щодо об’єднання двох служб. Так, президент «Фонду допомоги онкохворим дітям» Валентина МАРКЕВИЧ на присвяченій новаціям конференції зауважила, що незрозуміло, куди ж має везти бригада «швидкої» пацієнта, на місцях скорочуються видатки на утримання станцій «швидкої допомоги», а Києву бракує як мінімум чотирьох-п’яти додаткових лікарень медичної допомоги. МОЗ та місцева влада можуть взяти ці зауваження на замітку.