Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Одкровення» Юрія Кривоногова

20 листопада, 00:00

Мабуть, усі добре пам'ятають, що в судовій справі Великого білого братства проходило троє звинувачених — Юрій Кривоногов і його дружина (Марія Деві Христос) та Ковальчук. Сьогодні всі вони вже на волі. Подружжя Кривоногових розпалося (відразу після драматичних подій 1993 року) так само, як саме Біле братство.

Після розколу Білого братства частина його членів згрупувалася навколо пані Кривоногової і звинуватила в усіх злочинах її чоловіка. Другою половиною братства — послідовниками Кривоногова — керує певний Костянтин Лінгурян. Він, до речі, почав поширювати листівки з датою «страшного суду» — 17 лютого 2000 року. А сам Юрій Кривоногов, вийшовши з тюрми, вирішив покінчити зі своєю, так би мовити, релігійною діяльністю. І надіслав п. Лінгуряну категоричного листа з вимогою припинити «коєння зла». Копію цього листа він передав нещодавно професору Колодному, відомому своєю толерантністю. Ось кілька витягів із цього листа.

«Костя, я запрошував тебе до себе додому 21 вересня 1999 р., щоб при всіх тобі сказати, що ти ніякого відношення до мене не маєш, як і я до тебе! Ніякий я не «пророк», не «вчитель», не «Іоанн Богослов» і все те, що ти на мене повісив! Я вже немолодий і хочу решту років життя провести й прожити в спокої. Щоб завоювати цей спокій, прикладу всі свої зусилля. Раніше в пресі часто писали, що я «гіпнотизер», «екстрасенс» і наділений якимись «незвичайними здібностями». Все це, звичайно, — дурниця! Інакше я б тебе давно заставив залишити мене у спокої!

За твоїми словами, мене переслідують і навіть збираються вбити! Чи не ти збираєшся це зробити? Але я не побоявся запросити тебе до себе додому, а також твоїх соратників і представників Білого Братства, щоб сказати чесно і прямо: «Я більше не вірю в Марію Деві Христос і ніякого відношення до Білого Братства не маю! А тим більше до такого «самозванця» і «провокатора», як ти!»

Знай, у мене тепер зовсім інше життя, інші погляди! І мені соромно за ті марення, які я в свій час писав! Але я вже за все це відсидів! Єдине, за чим я жалкую, то це за тим, що посадив у в'язницю ні в чому невинних людей (Марію Деві Христос й Іоанна- Петра Другого — Ковальчука). А ти, як бачу, настирливо прагнеш загнати мене назад! Не вийде!

Я так зрозумів, що в лютому 2000 року ти плануєш мене вбити?! (Коли почнеться Страшний суд.) Але я думаю, що до того часу ти сам уже будеш відпочивати на нарах! Думаю, що суд ізолює суспільство від такого баламута, як справедливо ізолював свого часу мене. Якщо тобі хочеться прославитися, то, будь-ласка, збирай людей, призначай свій «страшний суд», оголоси себе «богом», «пророком», ким завгодно, хоч і «Наполеоном»! Лише не треба мене (або когось іншого) приписувати до своїх «подвигів»!

Ти уже багато разів призначав «кінець світу» і жодного разу він не відбувся. І ти знову брешеш! До якого часу ти будеш прикриватися мною у своїй брудній грі?! Якщо ти уявив себе одним із «великих», то не ти перший, не ти й останній! Але при чому тут я? Який я тобі «Батько»? Це стосується всіх твоїх сподвижників — припиніть інтриги від мого імені!»

Ось такий доказ майже благодатного впливу покарання на архітектора й засновника Великого білого братства — справді деструктивної секти — маємо перед собою. Як думають наші читачі — можна вірити каяттю цієї людини?

Клара ГУДЗИК, «День»

Delimiter 468x90 ad place

Новини партнерів:

slide 7 to 10 of 8

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати