Норми права як... інформаційна зброя

Російське інформагентство «РИА Новости» з посиланням на голову московського відділення Червоного Хреста, адвоката Ігоря Трунова на днях повідомило, що Міжнародний кримінальний суд у Гаазі прийняв надіслане 30 грудня подання організації щодо злочинів, скоєних представниками України на Донбасі. В українському медіапросторі новина викликала обурення і хвилю питань. Наскільки ця інформація є правдивою? Чи має взагалі право Червоний Хрест робити такі подання? А як на це відреагувала Україна? І основне питання — на якому етапі перебувають обіцяні українськими урядовцями подання у Міжнародний суд ООН щодо притягнення до відповідальності Росії за анексію Криму та підтримку тероризму?

Речник МЗС Євген Перебийніс повідомив «Дню», що посольство України в Гаазі з’ясувало, що таке звернення російського чиновника до Міжнародного Кримінального суду було. «І справді йому було автоматично підтверджено отримання цього звернення. Але таке підтвердження надається на звернення всіх фізичних осіб у рамках автоматичної стандартної процедури і робиться за єдиним зразком. Будь-хто щось надсилає і йому дається підтвердження про отримання його електронного листа. Але як нам наголошують, таке звернення не тягне за собою процедури початку вивчення ситуації або розслідування», — пояснив він.

Реакція МЗС видається доволі скромною на фоні самої новини. Вона не «кладе на лопатки» повідомлення російських ЗМІ, хоча і в деякій мірі спростовує її.  Ба більше вона не вносить ясності у питання і залишає по собі враження несміливого пояснення-виправдання. Натомість у ситуацій, в якій сьогодні опинилася Україна, наші месиджі мають бути в авангарді. Більше ясності у ситуацію традиційно вносять громадські правозахисні організації.

Голова правління Центру Громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук  детально пояснила, що не так з новиною про подання в Гаагу  заяви московського Червоного Хреста про злочини української влади в АТО, на своїй сторінці у Фейсбуку.

«Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) дуже суворо дотримується принципів нейтральності та неупередженості. Саме ця напрацьована роками роботи репутація надає можливість МКЧХ надавати допомогу жертвам конфліктів (наприклад, мати доступ до таборів військовополонених). Заради цього МКЧХ не пристає на жодну сторону збройного конфлікту та тримає в таємниці отриману ним в ході виконання завдань інформацію», — пише Олександра Матвійчук. За її словами, МКЧХ та  московське представництво «Червоного Хреста» є двома незалежними один від одного структурами. «Національні товариства Червоного хреста створюються в країнах-учасницях Женевських конвенцій для надання допомоги військово-медичним службам своїх країн на випадок війни, і наразі їх більше 170 у світі. Тому, як правило, національні товариства Червоного хреста дуже залежні у своїй політиці та оцінці ситуації від держави. Звідси і різниця у статусі. Жодне національне товариство жодної країни не може виконувати місію самого Міжнародного Комітету Червоного Хреста, а саме — бути нейтральним, неупередженим та незалежним посередником між сторонами у конфлікті», — пояснює правозахисниця. Також Олександра Матвійчук акцентує на тому, що на Україну не поширюється юрисдикція Міжнародного кримінального суду (МКС), оскільки Україна досі не ратифікувала Римський статут.

«Справді, на території Донбасу вчиняється велика кількість воєнних злочинів і триває масове порушення прав людини, і в кожному випадку треба детально розслідувати, хто є винним і з якої сторони. І для нас як для правозахисників, коли мова йде про людські життя і про права людини, немає різниці, хто вчиняє ці злочини. У будь-якому разі має бути проведене розслідування, а винні покарані, — говорить в розмові з «Днем» Олександра Матвійчук. —  Я відреагувала на цю заяву, тому що не вперше бачу в російських ЗМІ намагання представити ситуацію на Донбасі у термінах, які не мають нічого спільного з реальністю, через норми права, які не мають, умовно кажучи, нічого спільного із нормою життя. Російські ЗМІ називають ситуацію на Донбасі громадянською війною, внутрішнім конфліктом, керівництво країни і законно обрану владу — хунтою. І коли починається спекуляція на масових порушенням прав людини і воєнних злочинах, це потребує реакції... Зараз іде інформаційна війна Росії проти України. І робота російських ЗМІ і російської дипломатії є не чим іншим, як системою, вбудованою в саму суть військової операції. Це інформаційна зброя.  Коли почалася агресія Росії у Криму, Росія виправдовувала її порушенням прав російськомовних на півострові. Зараз вона виправдовує свою присутність на Донбасі, яку не вдається приховати, тим, що начебто допомагає жертвам конфлікту. Така інформаційна політика є виправданням дій Росії в першу чергу для своїх же громадян, але й для світової спільноти теж. Я кажу не так про ООН, Раду Європу чи дипломатів, які чудово знають ситуацію, як про громадян цих країн, які тиснуть на своїх політиків і медіа. Це робота на символічному рівні».

Правозахисниця коментує реакцію МЗС на новину про позов представництва Червона Хреста як неповну або неадекватну ситуації.  «Для того, щоб взагалі вести інформаційну роботу на міжнародному рівні, треба бути проактивним. Я, на жаль, не можу сказати, що українська держава успішна в цьому», — підсумовує Олександра Матвійчук.  

P.S. «День» надіслав офіційні запити у Міжнародний Комітет Червоного Хреста, щоб дізнатися  реакцію організації на використання Росією його імені як інструменту інформаційної війни. А також до Міністерства юстиції України з питанням, на якому етапі зараз подання в Міжнародний суд ООН щодо притягнення Росії до відповідальності за анексію Криму, порушення цілісності України та за підтримку тероризму на Донбасі.