Наскільки система готова до змін?

«Ми пропонуємо майданчик і правила гри, а ви вирішите, як грати і які послуги надавати», — зазначила виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, представляючи громадськості нову модель фінансування галузі, котра почне діяти з 1 січня 2017 року. Нарешті має запрацювати давно декларований принцип, за яким гроші «ходять» за пацієнтом, а не за лікарнями чи ліжко-місцями у них. Після Нового року кожен з нас має обрати собі лікаря первинної ланки (сімейного, терапевта чи педіатра), підписати з ним договір і надалі отримувати медичні послуги від нього. Чим більше пацієнтів буде у такого лікаря, тим більша його зарплата. Ще через рік на таку систему фінансування перейдуть лікарі вторинної ланки.

Щодо страхових внесків, окремого виду податку не буде. Як пояснив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, збір внесків ітиме через загальне оподаткування, кошти акумулюватимуться у бюджеті, а страхуванням займеться спеціально створена національна агенція — її відділення будуть у кожній області. Така страховка діятиме як для працюючих, так і непрацюючих громадян.

На практиці все має бути просто: у разі захворювання пацієнт іде до обраного лікаря та отримує за рахунок страховки гарантований пакет послуг. Команда МОЗ вірить в успіх реформи, хоча у практикуючих лікарів поки більше скептицизму.

ЗАКОНОДАВЧІ ПЕРЕПОНИ

Передусім міністерству слід подолати законодавчі бар’єри. Міністерство соціальної політики підготувало законопроект №4981, яким пропонується запровадити приватну страхову модель фінансування медичної галузі. МОЗ проти такого підходу, бо тоді медичний бюджет формуватиметься приватними страховими компаніями, буде додатковий податок із зарплатні, а держава не контролюватиме акумульовані страховиками кошти. До ризиків Павло Ковтонюк також зараховує «негативну селекцію», коли приватні страхові компанії вибиратимуть собі здорових пацієнтів.

Олександр ЯБЧАНКА: МОЗ хоче змінити систему шляхом зміни правил у ній, а не шляхом звільнення «поганих» і взяття на роботу «хороших», бо подібний підхід нічим путнім не закінчиться. Тому я звертаю увагу, що коли з’явиться конкуренція між надавачами медпослуг (лікарнями), власники лікарень (громади) самі звільнять недолугих управлінців, позаяк будуть зацікавлені у притомному менеджменті

Насторожує ще одна законодавча ініціатива, законопроект №5131 щодо змін у Бюджетний кодекс, за яким фінансування лікарень переходить на місцеві органи влади. В освіті такий експеримент проводили з профтехучилищами — тоді на місцях забракло коштів на їх утримання, для багатьох закладів така схема фінансування означала закриття. Чи не повториться те саме з медичними установами? Ця тема вже обговорюється у медичній спільноті. Так співробітники райлікарні у місті Бахмач Чернігівської області запитують в. о. міністра, чому закривається їхній заклад: чи це дезінформація, чи дійсно реформування системи охорони здоров’я полягає у припиненні діяльності лікарень.

КОНКУРЕНТНИЙ ВІДБІР

Багатьох насторожує дата — 1 січня 2017 року. У МОЗ пояснюють, що це умовна точка відліку. Лікар-терапевт Інна Березюк у соцмережах коментує, що до кінця року залишається не так багато, а в медичній системі досить мало прикладів ефективного впровадження реформ, приміром, досі бракує вакцин від грипу. Також медик не розуміє, як збираються вирішувати питання «мертвих душ», адже між лікарями неодмінно почнеться боротьба за кількість пацієнтів, не завжди чесна. І хто з лікарів залишиться працювати?

«МОЗ хоче змінити систему шляхом зміни правил у ній, а не шляхом звільнення «поганих» і взяття на роботу «хороших», бо подібний підхід нічим путнім не закінчиться. Тому я звертаю увагу, що коли з’явиться конкуренція між надавачами медпослуг (лікарнями), власники лікарень (громади) самі звільнять недолугих управлінців, позаяк будуть зацікавлені у притомному менеджменті», — зауважив Олександр ЯБЧАНКА, експерт Реанімаційного пакету реформ.

ГАРАНТІЇ НА ОДНУ ГРИВНЮ

Досі невизначено, який пакет послуг гарантуватиме держава. Зазвичай після походу до лікаря громадяни йдуть в аптеку, щоб купити необхідні ліки. Логічно, що після впровадження змін частину цих препаратів можна буде отримати за рецептом. Інна Березюк з іронією описує імовірний їх список: зеленка, нашатирний спирт і картка в поліклініці.

Також медики хочуть знати, скільки коштуватиме один пацієнт. Зараз за одного пацієнта лікар первинної ланки отримує від держави одну гривню, і медики в Чугуєві підрахували, що у них така сума становитиме 16 гривень. Щоб мати зарплатню у чотири-п’ять тисяч гривень, скільки пацієнтів треба обслужити одному лікарю? І якою буде якість таких послуг?

«Ламати — не будувати, встигнуть. Тепер ще зарплату скасувати і замінити на «подушне» фінансування відповідно до кількості укладених договорів з пацієнтами. І гаплик первинній ланці, де працює до 50% пенсіонерів. Якщо вже завтра вам лікарняний не треба, то можна й потерпіти років сім-десять, доки з інтернатури наберемо нових», — іронізує медичний експерт Костянтин НАДУТИЙ.

«ТРЕБА ПРОСТО ПРАЦЮВАТИ»

В успіх реформи, принаймні швидкий, мало вірять керівники приватних медичних закладів. Зауважують, що навіть у себе не змогли запровадити так швидко пропозиції МОЗ. А міністерство ще планує створити електронну базу даних. У соцмережах медики звертають увагу, що комп’ютерна техніка відсутня навіть в обласних лікарнях, не кажучи про сільські. Але попри це у медичній спільноті є й оптимісти.

«Лікарям не треба готуватися до цього, а просто працювати. Чим більше пацієнтів буде, тим більшим буде їхній заробіток. Принаймні так обіцяють, — розмірковує педіатр Олег Скавиш. — Боротьба за пацієнтів і зараз ведеться — кожен лікар зацікавлений, щоб до нього було більше звернень. Це логічно, просто зараз пацієнти лишають подяки неофіційно, а пропонується перевести це в офіційне русло».

Команда Уляни Супрун переконує, що все вийде. Очевидно, оцінимо зміни, коли відчуємо їх на собі.