Кримські татари порушують питання про реституцію
Учора в Сімферополі чотири кримськотатарські громадські організації провели прес-конференцію, на якій оголосили про початок збору підписів своїх співвітчизників під петицією з вимогою про реституцію землі, рухомого та нерухомого майна, конфіскованих під час депортації 1944 року. Вони сподіваються, що завдяки цьому міжнародне співтовариство примусить Україну повернути або компенсувати кримськотатарському народу 30—40 мільярдів доларів і 997 тисяч гектарів землі — заявили на прес-конференції представники організацій «Азатликъ», «Койдешлер», «Намус» і «Черкез Кермен». Треба сказати, що кримські татари, які після повернення до Криму з кінця 90-х років минулого століття часто знаходили на півострові свої старі будинки, довго принципово офіційно не ставили питання про реституцію, оскільки вважали, що Україна є лояльною до них державою і надає допомогу в поверненні та облаштуванні на державному рівні. Тільки за державною програмою повернення на облаштування репатріантів до Криму вже виділено понад 800 мільйонів гривень. У рідкісних випадках хазяї будинків, які збереглися, подавали позови до суду, вимагаючи повернення майна, але не до жителів, яких туди поселила держава, а до державних органів, яких вони вважали винними у своїй трагедії. Один із таких судових процесів з приводу будинку в Сімферополі, що належав до депортації сім’ї татар Оруджевих, уже дійшов до європейського суду з прав людини, прийнятий ним і скоро буде розглянутий. Однак останнім часом, коли кримські татари зустрічають дедалі більшу протидію в питаннях забезпечення землею, народ, як вони самі говорять, вимушений поставити питання про реституцію забраного майна та землі.
За словами організаторів акції, вони ставлять перед собою завдання зібрати максимальну кількість підписів дорослих кримських татар. Потім петицію планують передати до Ради Європи, ООН, ОБСЄ та «однієї з авторитетних легальних організацій, що представляють мусульманські держави». «Був період, коли можна було говорити, що українська влада чогось не знає про проблеми кримських татар, потім — що влада не та. Та за останні два роки, коли у нас тут повна демократія і повага до європейських цінностей, кримським татарам стало зрозуміло, що їхнє становище й надалі погіршуватиметься, а влада зрозуміла, що татари — це не ті слухняні овечки, на яких вона розраховувала, — заявив один із лідерів організації «Азатликъ» Надір Бекіров. — Тому, раз нам не вдалося домовитися з українською владою, ми виходитимемо на ті міжнародні інституції, з якими Київ не зможе не рахуватися».
За його словами, згідно з архівними документами, реституції має підлягати майно, вартість якого становить за нинішніми цінами 30—40 мільярдів доларів. Також, за твердженням Бекірова, у 1944 році у татар було забрано 997 тисяч гектарів сільськогосподарської землі. Щоправда, при цьому він визнав, що на момент депортації ця земля вже давно була націоналізована і не була приватною власністю. «Але є ще концепція природного права, за якою люди, які колись володіли деяким майном, мають на нього права. Кримські татари цією землею користувалися, працюючи в колгоспах та радгоспах. Під час депортації їх позбавили прав на користування», — заявив Надір Бекіров. Водночас він не вважає, що реституція могла б торкнутися й власності, відібраної Радянською владою у людей не кримськотатарського походження, серед яких, до речі, було чимало відомих вихідців із України. «Нащадки Романових, Голіциних та інших не можуть претендувати ні на що, тому що отримали своє майно в Криму внаслідок експропріації, військового насильства та порушення Кючук- Кайнаджирського договору з Туреччиною», — заявив Бекіров.
Водночас проросійські організації нагадують кримчанам, що за даними Республіканського комітету з питань земельних ресурсів Криму, кримські татари вже отримали 117 відсотків ділянок під будівництво житла від загальної чисельності народу. З 1 млн. 400 тис. гектарів землі, переданої кримчанам під ведення сільського господарства, будівництво та обслуговування житла, комерційну діяльність та інші цілі, кримські татари отримали понад 197 тисяч гектарів (14%). Частка кримськотатарського населення на півострові — близько 12 %.
