Львівський "Кінескоп" гине. І всім байдуже
Орієнтовно в середині вересня цього року на базі столичного телевізійного заводу "Весна" повинна відбутися нарада на рівні Кабінету Міністрів, на якій мали б затвердити державну програму випуску складної радіотехнічної апаратури - перш за все телевізорів. Отож, цілком не виключено, що на сьомому році незалежності України уряд врешті конкретно, а не лише на словах, почне допомагати колись могутній радіоелектронній галузі держави.
Зрештою за кілька останніх років від неї значною мірою залишилося хіба що твердження: "Таким потенціалом могла б гордитися не одна розвинута країна". Проте мова зовсім не про об'єктивні чи суб'єктивні причини такої ситуації, а радше про те, чи насправді українська радіоелектроніка нині ще в стані виробляти конкурентоспроможну (хоча б на внутрішньому ринку) продукцію.
"Профспілковий комітет львівського АТ "Кінескоп" уже втретє звертається від імені вже тепер п'ятитисячного колективу (ще кілька років тому тут працювало 12 тисяч чоловік - Авт.) уже не з проханням, а з вимогою вжити заходи для відновлення виробництва кінескопів, що надасть можливість нашим людям працювати й заробляти для своїх дітей хліб щоденний і збагачувати нашу державу" - такі слова працівники "Кінеспока" адресували Президентові України, оскільки всі запевнення урядовців допомогти відновити виробництво результату не дали ніякого. Профспілкові діячі переконані, що роботи їх позбавили "корумповані високопоставлені чиновники різного рангу, які з корисних мотивів або через некомпетентність фактично зруйнували вітчизняну промисловість".
Категоричність заяви працівників заводу зрозуміти можна - що таке нормальна повноцінна робота й відповідно зарплата, тут забули вже давно. Як наслідок, масові звільнення і перманентний неповний робочий графік. "Найбільшою проблемою є те, що наше підприємство унікальне за технологічним циклом і не може бути перепрофільоване", - твердить голова правління ВАТ "Кінескоп" Ігор Кузьминський. Тому перейти на випуск якоїсь іншої продукції єдине в Україні підприємство з випуску кольорових та чорно-білих кінескопів та електронно-променевих трубок просто не може. Так само, як не може випускати невеликі партії таких виробів - якість буде не відповідною, та й ціна надто високою. А отримати якесь нормальне замовлення на кілька десятків тисяч кінескопів завод теж не в змозі: випуск вітчизняних телевізорів практично зведено до нуля, ринок заполонили телевізори закордонного виробництва, а сприяння вітчизняному виробнику в боротьбі з потужними конкурентами уряд лише декларує.
Отож, вихід з нинішньої патової ситуації керівники "Кінескопа" вбачають у надходженні іноземних інвестицій і створенні спільних підприємств. У першу чергу мова йде про співпрацю з корейським концерном "Samsung", представники якого хотіли б випускати на базі львівського підприємства дисплейні трубки для комп'ютерів. Існує і відповідна українсько-корейська міжурядова угода, підписана в грудні минулого року під час перебування в Кореї Леоніда Кучми. Вона передбачає інвестиції в розмірі $300 млн. на рік і випуск 3 мільйонів трубок щороку. Корейцям львівський варіант співпраці вигідний з огляду на зручність транспортування продукції у Європу. Про відновлення виробництва кінескопів фірма "Samsung", з оглядку на перенасиченість європейського ринку, мову не веде.
На запитання, як могло статися, що інтереси вітчизняної радіоелектроніки ніхто не відстоює на рівні парламенту і уряду, пан Кузьминський знизує плечами: "Про яке лобіювання може йти мова? Галузь нині бідна й неспроможна реально відстоювати свої інтереси. Навіть депутат парламенту по нашому округу Володимир Чемерис на заводі не з'являвся ні разу. Я просто не розумію, на що він буде розраховувати наступними виборами і що він знову обіцятиме нашим працівникам".
Отож, шукаючи можливість якось працювати, кінескопівці готові випускати телевізійні трубки в співпраці з іноземними партнерами: ведуться переговори з чеським заводом "Tesla", французьким "Thompson" і литовським "Ekranas".
А поки що підприємство рятується, відпускаючи у "вільне плавання" структурні підрозділи об'єднання: вже перетворено на дочірні підприємства автотранспортний цех, вузол зв'язку, ТЕЦ. Далі в списку - підприємство громадського харчування і медичний комплекс.
"Зараз ми покладаємо надію на прийняття Верховною Радою закону про реструктуризацію боргів "Кінескопа", подібного до "зазівського", - говорить Ігор Кузьминський, - але, все одно: якщо не буде прийнята програма випуску в Україні "народного телевізора" (як це зроблено в Росії), то перспективи єдиного в державі заводу з випуску кінескопів невеселі". Вочевидь, лише в такий спосіб (затвердження або незатвердження) і можна буде переконатися в запевненні урядовців "душу й тіло" покласти на жертовник підтримки вітчизняного товаровиробника. А "Кінескопу" не залишається нічого іншого, аніж знову чекати милості згори.
