За словами Лутро, ці агенти, імовірно, готувалися до диверсій. Потенційними цілями могли бути найбільша військово-морська база Північної Європи Хааконсверн, важливі нафтогазові та енергетичні об’єкти в регіоні.

Лутро наголосив, що російські агенти були зосереджені на зборі розвідданих про критичну інфраструктуру, військові об’єкти та норвезькі процедури готовності до надзвичайних ситуацій.

Хоча точна кількість викритих агентів не розголошується, PST раніше попереджала про ризики, які несе в собі російське шпигунство, і про те, що шпигунська активність посилилася після вторгнення Росії в Україну.

«У Вестланні ми не тільки підозрювали, а й викрили ворожу і небажану діяльність російської розвідки після вторгнення в Україну в 2022 році», - сказав Лутро.

Він припустив, що Росія прагнула заплямувати репутацію Норвегії серед своїх союзників. «Очевидно, що одна з цілей Росії - зобразити нас у негативному світлі. Вони прагнуть продемонструвати, що нам не вистачає контролю над власними справами або що ми не здатні підтримати наших союзників під час майбутніх криз», - сказав він.

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну норвезька влада вислала понад 15 співробітників російського посольства в Норвегії за підозрою у шпигунстві. Це означало, що Росія мала переосмислити свої інструменти для розвідки, пояснив представник PST.

«Ідентифікувати цих агентів не так просто. Вони зливаються з суспільством, що є частиною їхньої роботи. Вони можуть навіть не мати російського громадянства, але мотивовані такими факторами, як гроші або погрози», - сказав Лутро.

Як повідомлялося, чеська контррозвідувальна служба BIS на початку цього року стверджувала, що російські спецслужби все ще активні в Європі та, зокрема, в Чехії.