Хроніка «буревісника», що пікірує

Як відомо на днях у Росії під Архангельськом відбувся вибух ракети з ядерною комплектуючою. 14 серпня розпочалась евакуація мешканців селища Ненокса внаслідок радіоактивного забруднення території. Принаймні такі чутки ширяться серед населення району. Чутки — ключове слово в даному випадку, адже по всьому видно, що офіційні джерела намагаються зробити все для того, щоб перекрити джерела інформації щодо згаданого інциденту та його істинних причин. І це показово для Кремля. Так само Радянський Союз до останнього применшував масштаби трагедії Чорнобиля і затягував інформування населення щодо катастрофи. Але тоді не було інтернету і про катастрофу Захід почав дізнаватись після того, як у них підвищився радіаційний фон. І тоді, і зараз причиною була технічна недосконалість та людський фактор.

У стороні ситуації не залишився президент США Дональд Трамп, який у притаманній йому манері, через «Твітер» написав короткий меседж — «Not good!» (Не добре!). І додав: «Сполучені Штати багато чого дізнались від невдалого вибуху ракети в Росії. В нас є аналогічні, хоча і більш досконалі технології. Російський вибух Skyfall викликає занепокоєння людей за повітря навколо об’єкту та далеко за його межами».

Та проблема стоїть глибше. Не секрет, що випробування ракет та інших видів озброєння відбувається в багатьох країнах. Можна сказати, що при нарощуванні такої кількості винятково небезпечної зброї не лише окремі країни, а й весь світ може бути поставлений під загрозу. Не будемо забувати, наприклад, ту саму Карибську кризу, коли в протистоянні США і СРСР світ перебував на межі ядерної війни масштаби якої б важко уявити. Якщо ж врахувати очевидну відсталість російських технологій при суто ментальній рисі нехлюйства, непомірних імперських амбіцій та ще й при тотальному зубожінні простого люду, то можна сказати, що вкотре назріла небезпека масштабної війни.

І якщо дві великі країни зможуть домовитись, як у жовтні 1962-го року, то обрати для демонстрації сили невеликі і менш захищені країни цілком ймовірно. І найстрашніше, що це сценарій не гіпотеза, а нинішня реальність. Для США такою країною служив В’єтнам, для СРСР Афганістан. І це лише окремі приклади. Нині для Росії такими країнами є Україна, Грузія, Придністров’я, Нагорний Карабах, нещодавно Чечня тощо.

При цьому Росія намагається вкотре наздогнати і перегнати США (але не в розвитку економіки) та прагне за заповітом Хрущова «робити ракети, як сосиски». Ось тільки такий «ковбасний цех», який вибухає з регулярною періодичністю може стати бомбою і для всього світу.

Коли 2015-го в Росії почали одна за одною траплятися катастрофи зі стратегічними бомбардувальниками Ту-95 і Ту-22, які Кремль вирішив відремонтувати, модернізувати й повернути на бойове чергування, в світі вирішили, що повернулася епоха холодної війни і гонки озброєнь. У певному сенсі так воно і було, — з однією суттєвою різницею. Якщо радянське керівництво використовувало гонку озброєнь як політичний інструмент, то нинішня кремлівська мафія реально воює.

Уже за кілька місяців Путін почав використовувати нашвидку модернізовані стратегічні бомбардувальники для геноциду мирного населення в Сирії. Саме тому, що в Путіна немає «червоних ліній», що відокремлюють політику від злочину, до його вправ щодо гонки озброєнь слід ставитися вкрай уважно, навіть якщо це пропагандистські мультики чи катастрофічно невдалі випробування.

Власне, тому немає нічого дивного, що президент США Дональд Трамп відреагував на вибух, який стався 8 серпня на військовому полігоні Ньонокса в Архангельській області. «Сполучені Штати багато дізналися в результаті вибуху в Росії ракети, яка не спрацювала. У нас є подібна, але більш досконала технологія. Вибух російської ракети «Буревісник» змусив людей затурбуватися щодо чистоти повітря не лише поряд з полігоном, а й далеко від нього», — написав Трамп у «Твітері».

Згідно з офіційними заявами Міністерства оборони РФ і Росатома, при випробуванні крилатої ракети 9М730 «Буревісник» (SSC-X-9 Skyfall за класифікацією НАТО) з морської платформи стався вибух ядерної енергетичної установки, внаслідок якого загинуло семеро й зазнало поранень не менш як шестеро військовослужбовців та співробітників ядерного дослідницького центру.

При цьому стався викид у навколишнє середовище радіоактивних речовин. Дані про рівень забруднення традиційно різняться: Міноборони заперечує наявність забруднення, цивільні служби міста Сєверодвинськ повідомляють про короткочасне перевищення радіаційного фону в 4—16 разів, а місцеві активісти повідомляють про перевищення показників у 150 — 200 разів у окремих місцях.

Приховування й спотворення суспільно значимої інформації пов’язано не лише з ще радянською традицією зневаги гуманітарними цінностями та життями людей (тільки ледачий не згадав у ці дні Чорнобиль), але й з закритістю самого проєкту «Буревісник».

Уперше цю ракету було анонсовано особисто Путіним 1 березня 2018 під час щорічного послання Федеральним зборам РФ, коли він продемонстрував мультик від Міноборони з «нестримною» ракетою, яка будучи оснащеної ядерною енергетичною установкою, має «необмежений запас ходу» і «непередбачувану траєкторію».

Тоді заступник міністра оборони РФ Юрій Борисов заявив у ефірі «Росія 24», що «це — попередження світові, що в сучасних умовах досягти односторонньої переваги і домінувати в такій небезпечній справі як озброєння просто неможливо». Це «попередження» не було почуто, і США, незважаючи на атаку загрозливих відео, вийшли з договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності.

Не виключено, що невдалі випробування є спробою примусити керівництво США до відновлення переговорів із Кремлем про стратегічне партнерство, зокрема й про продовження договору про стратегічні наступальні озброєння, який незабаром закінчується.

Вашингтон, однак, не прагне рівноправних переговорів із Кремлем, бо скептично оцінює можливості сучасної РФ в галузі не лише розробки нових зразків, а й адекватної технічної підтримки існуючих типів озброєнь.

Цей скептицизм частково підтверджує і історія розробки «Буревісника». Історія розробки ракет з ядерними енергетичними установками налічує вже понад 60 років: у США такі розробки велися в 1950—1960-х, у СРСР — в 1960—1970-х. Однак уже на початку 1970-х у обох країнах від них відмовилися через надзвичайно низьку ефективність, надлишкову вартість, високу небезпеку виготовлення, випробування, зберігання та застосування, а також концептуальну безглуздість такого класу зброї.

Незважаючи на заяви прес-секретаря Кремля Дмитра Пєскова, про «достатню унікальність» і «випереджаючий рівень» російських розробок, нічого концептуально нового в даному питанні досягти, швидше за все, неможливо. Забезпечена ядерним зарядом ракета, може бути оснащена одним з двох варіантів надзвичайно дорогого, небезпечного і низькоефективного ядерного двигуна. В першому випадку такого роду двигун включає компактний ядерний реактор, який нагріває повітря до високої температури і, таким чином, створює реактивну тягу. В другому можливому варіанті замість ядерного реактора може бути використане радіоізотопне джерело енергії — вихід менш небезпечний для навколишнього середовища, але набагато більш вартісний і складний.

Ймовірно, авантюрна і цинічна спроба реанімувати технології 1960—1970-х, від яких 50 років тому відмовилися через їх безглуздість, низьку ефективність і високу небезпеку, і призвела до інциденту 8 серпня 2019 на полігоні Ньонокса.

Таким чином, цей інцидент у чергове яскраво продемонстрував усі ключові особливості системи соціального і політичного управління сучасної кремлівської влади, а також пов’язані з ними загрози і ризики для навколишнього світу. І ми, перебуваючи в епіцентрі реалізації цих загроз, вчергове задаємося питанням: чи готовий світ повною мірою усвідомити їх ступінь і гостроту, і відповідним чином протистояти ним. І знову не отримуємо однозначної відповіді...

КОМЕНТАР

«РОСІЯ ПЕРЕЙНЯЛА ЕСТАФЕТУ ОЗБРОЄНЬ У СРСР»

Валентин БАДРАК, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння:

— Ситуацію з вибухом ракети в Архангельську треба розглядати в аспекті переозброєння в цілому. Випробування нових технологій завжди носить небезпеку. Інша річ із якою метою це робиться. Безумовно, що від загрози аварії або позаштатної ситуації ніхто не застрахований. Можна до цього додати, що країна дуже поспішає виграти збройний баланс, намагається залякати весь світ. При заявах Москви, що Кремль випереджає США в гонці озброєнь, то це лише додає ризиків. Нагадаємо, що в СРСР, коли йшлося не стільки про якісну підготовку зброї, скільки про бажання продемонструвати світу щось дивне, небезпечне й у великій кількості. Росія перейняла подібну естафету в Радянського Союзу. Чим це закінчилося для останнього ми всі пам’ятаємо. Слабкість російського оборонного комплексу, попри його кількість, обумовлена технологічними проблемами. Я, крім ракет, навів би приклад із літаками. Згадаємо нещодавню катастрофу SuperJet-100. Нещодавно РФ також повернулася до модернізації літаків Су-34 через те, що вона не встигає переозброїтись на літаки п’ятого покоління. Все це симптоматика абсолютного відставання в технологіях від провідних країн, коли за кількістю страждає якість, а отже, небезпека є не лише для тих, хто випробує таке озброєння, а й у більш глобальному сенсі. Росія не встигає переозброїтись. Путін анонсував закупівлю 76 новітніх літаків п’ятого покоління, але наразі відомо, що найближчими двома-трьома роками буде закуплено два такі літаки. Ба більше, немає остаточної впевненості, що ці літаки будуть п’ятого покоління. Існує багато інших сфер у цьому питанні, крім теми літаків. Приклад літаків я навів тому, що вони дуже наближені за технологічною складністю до ракетобудування. Все це свідчить про те, що Росія втягнулася в пагубні тенденції за прикладом СРСР і фактично стає «мавпою з гранатою», адже стає ще більш небезпечною не лише в своїй агресивній політиці, а й у непередбачуваності внаслідок суто технологічних помилок. Адже, вибачте, ще невідомо куди такі ракети полетять. Для РФ така гонка не під силу ресурсно, не під силу фінансово і врешті-решт додає проблем ситуація, що розпочалася після виборів в Україні. Зростаюча непокора всередині Росії може стати ще одним чинником, який примусить кремлівську владу вдаватись до більш жорстоких кроків. Один із російських експертів нещодавно сказав, що Путіна усунуть або в результаті революції, або в результаті ядерної війни. Останнє нічим добрим не закінчиться зокрема й для України. Адже коли російська влада відчуває, що на її шиї затягується зашморг, то вона завжди шукає зовнішній чинник, тобто зовнішнього ворога. Їй у такій ситуації потрібна серія бодай невеличких перемог — чи-то в Україні, чи-то в Сирії, чи-то ще десь. Враховуючи все сказане в комплексі, від РФ можна очікувати чого завгодно і сценарій війни може бути непередбачуваним.

Якщо говорити про заяви Трампа, то вони мають більш популістський характер. Я не впевнений, що Трамп намагається самостійно розібратися в питаннях озброєнь, тому для нього спіч є більш політикою, ніж реальним натяком воєнного характеру.