Пісні єднають Україну

Ця знана київська співачка представила програму «Україна єдина» і виступила у супроводі Національного академічного оркестру народних інструментів під орудою Віктора Гуцала. Як солістка філармонії, Ольга Чубарева (сопрано) часто виходить на сцену Колонного залу ім. Лисенка. Але цього разу концепція вечора була дуже зворушливою. У своїй програмі співачка, яка також виступила режисером дійства, подала ідею єдності України через музику багатьох народів, які населяють нашу державу.

Концерт розпочав знаменитий «Запорізький марш», розкішно виконаний оркестрантами, які виходили на сцену прямо з залу. Потім Ольга Чубарева двома мовами заспівала сумну й дуже красиву кримськотатарську пісню («Святий народ» Е. Еміра на вірші І. Асаніна). До речі, співачка має кримськотатарське походження і в зовнішності цієї привабливої жінки об’єдналися риси української козачки та східної красуні. Протягом концерту О. Чубарева співала вісьмома мовами! Втім, не лише це стало символічним виявом багатонаціональної сутності нашої держави, де живуть представники майже сотні національностей — від циган до кримських татар, від греків до корейців. Крім акомпанементу до вокальних номерів, оркестр виконував ще польську, угорську, молдавську та грецьку музику. Тут були сиртакі й чардаш, полонез і віртуозні молдавські награвання у виконанні Георгія Агратіни (свиріль). Ольга співала не лише українською, а й грузинською, вірменською, російською, білоруською, кримськотатарською, а також на івриті. Захоплення слухачів викликала пісня «Тбілісо» — справжній шедевр пісенної мелодики братньої Грузії. Одним із особливих моментів стало виконання вірменської народної пісні «Горовель» у супроводі вірменського духового інструмента дудука (грав Армен Костандян, він вже давно співробітничає з Ольгою Чубаревою). Цей тужливий твір віддав данину поваги кільком вірменам, які загинули за Україну. Як відомо, першим із усіх жертв Майдану був легендарний Сергій Нігоян із Дніпропетровщини, якому вже встановлено пам’ятник на Європейській площі...

Під акомпанемент пекельних звуків, від яких крижаніла душа, Ольга проспівала а capella російську народну пісню «Чорний ворон» (концерт, присвячений єдності України, позначився вшануванням дванадцяти національностей, які живуть в нашій країні).

Стоячи публіка слухала «Заповіт», «Червону калину», «Плине кача». Останній твір, після Майдану, перетворився на реквієм Небесній Сотні. Під час виконання світло було притушене, ці хвилини здавалися величною панахидою, майже всі слухачі плакали... Маестро В.Гуцал зробив останній жест, а публіка зціпеніла ковтаючи сльози. Ця тиша в присмерку філармонійного залу була найвищим проявом єднання українців. Вона стала символом нової доби. Доби, яка за останні місяці виховала в нас тремтливу й самовіддану любов до України, якої, певно, ще не було ніколи.

У фіналі прозвучав Гімн України, спільно виконаний, як артистами, так і всіма слухачами!