Міфи про ідилічне життя

Нагадаємо, історичну драму «Фелікс Австрія» за мотивами однойменного бестселера української письменниці Софії Андрухович зніматиме польський режисер Пьотр Домалєвський. Роман номіновано на французьку літературну Премію Жана Моне. Ця престижна нагорода з 1995 року вручається європейським авторам за найкращу книгу написану або перекладену французькою мовою. Імена переможців будуть оголошені 13 червня. Про це повідомляє прес-служба Film.ua Group.

До шорт-листу премії також увійшли такі європейські письменники як Шанталь Тома (Франція), авторка роману «Прощавай, моя королево», екранізованого в 2012 році режисером Бенуа Жако; Себастьян Баррі (Ірландія) автор роману «Скрижалі долі», за мотивами якого 2016 року знято однойменну стрічку; Алан Голлінггерст (Великобританія) володар Букерівської премії 2004 року; Хосе Карлос Ллоп (Іспанія), Йон Кальман (Ісландія) та Чель Андерс Вестьо (Швеція).

Роман С. Андрухович «Фелікс Австрія» вийшов у французькому перекладі у видавництві Noir sur Blanc. Цьогоріч очікується видання  твору ще в Словаччині та США.

За сюжетом  події відбуваються у місті Станіславові   (Івано-Франківську)  кінця ХІХ — початку ХХ століття. Місто на кресах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами ілюзіоністів, розважаються на балах і ховають таємниці у різьблених комодах... На тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, — долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев — у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти... http://i-pro.kiev.ua/http://i-pro.kiev.ua/ Головні героїні історії — українка Стефанія, від імені якої ведеться розповідь, і панянка Адель Анґер — наполовину полька і німкеня.

«Розповідаючи приватну історію своїх героїв, химерне співжиття яких здавалось солодкою казкою, я намагалась натякнути на те, що за вигадливо оздобленим фасадом ховається крихка конструкція, ладна від найменшого втручання зовнішніх сил розсипатись,  — цитує С. Андрухович vikna.if.ua. — Життя двох жінок, які належать до різних суспільних прошарків, походять із різних національних та культурних контекстів, і ділять спільний простір, дуже показний на вигляд — одна з можливих метафор співіснування підданих Австро-Угорської імперії.

Фелікс Австрія — ім’я хлопчика, який несподівано з’являється в процесі оповіді, виникає нізвідки, не має історії й голосу. Він символізує собою ірраціональні, непоясненні сили, те, чого неможливо передбачити і прорахувати в аналітичний спосіб, однак що часто виявляється вирішальним фактором, який змінює хід історії — чи це історія окремої людини, чи історія держави».