Куточок Венеції у Києві

В експозиції київська художниця представила 18 акварелей і 18 скульптур. Цю виставку Ірина Вештак-Остроменська присвятила Венеції — її каналам, чудесній архітектурі, маскараду... Назву експозиції підказано цитатою з Х.-Л. Борхеса: «Наше чудове призначення — уявляти, ніби лабіринт і нитка, яка веде з нього, існують» .

Головними рисами вернісажу є стихія води венеціанських каналів, яка чудово поєднується з технікою акварелі, також заснованої на воді. А метал — матеріал, який відрізняється довговічністю, як і будівлі цього «вічного міста», багато з яких збереглися в недоторканності протягом майже 800 років. До речі, металева скульптура є досить складною технікою. Втілити свої пластичні задуми Ірині допомагає чоловік. Саме він бере на себе деякі найбільш виснажливі процеси обробки готових об’єктів...

Ірина Вештак-Остроменська закінчила Київський державний художній інститут (майстерню книжкової графіки). Вона — член Національної спілки художників України. Нині її роботи зберігаються в приватних колекціях дев’яти країн світу.

Роботи, представлені в цій експозиції, розповідають про святкову, буденну, маскарадну, вечірню та урочисто-самозаглиблену Венецію. Характерно, що акварелі показують нам тільки пейзажні замальовки — будівлі, канали, а скульптури, переважно, присвячені «олюдненим « образам. Це казкові або майже алегоричні персонажі. Але в кожному з них незмінно вгадується дух Венеції: «Інфанта — несподіваний поцілунок», «Маска з маскою», «Золота усмішка», «Горошинка», «Клоунеса на колесі», «Присвята Усмішці», «Клоун, який дражниться» і т.д. Грайливі і тонкі сюжети, втілені в металі, викликають захоплення . Ця виставка — драматичний і ляльковий театр одночасно (реалістичний і зворушливий) .

Великий Святослав Ріхтер говорив: «У кожного з нас — дві батьківщини. Місце, де ти народився, й Італія «. Ірині Вештак-Остроменській пощастило «причаститися» до своєї «другій батьківщини» сповна.

Виставка триватиме до 10 вересня.