Залізний кулак неминучих розрахунків
На своєму останньому засіданні Верховна Рада таки встигла проголосувати за зміну до закону про державний бюджет-97, якою передбачено додатково надати з держскарбниці 100 млн. грн. на добудовування Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР). Це рішення депутатів автоматично потягне за собою збільшення дефіциту бюджету на 0,1%.
Йдеться про одне із "будівництв сторіччя", супероб'єкт колишньої Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ). Будівництво комбінату почалося після підписання 1985 року міжурядової угоди Радянського Союзу, Болгарії, НДР, Румунії і Чехословаччини. Після розпаду Союзу Україна, керуючись висновками спеціальної державної комісії, ухвалила рішення про доцільність продовження будівництва. Однак уже 1992 року фінансування новобудови припинилося практично всіма сторонами, за винятком Румунії, яка на сьогодні вже майже повністю внесла всю заплановану $900-мільйонну інвестицію, одну з найбільших іноземних інвестицій в Україну взагалі. До честі Румунії, в якій через післяреволюційну бідність закривалися власні підприємства, вона виконала передбачені обсяги робіт: її парламент ухвалив спеціальний закон про щорічне фінансування будівництва комбінату з національного бюджету.
Федеративна Республіка Німеччина невдовзі після об'єднання вийшла зі складу учасників будови, але на сьогодні вона цілковито виконала свій об'єм будівельних робіт на комбінаті. Правонаступницею Чехословаччини на будівництві стала Словаччина в особі східнословацького металургійного комбінату "Кошице". Болгарія, яка й без того мала незначну частку участі, скоротила об'єми робіт своєї фірми "Народне будівництво".
Зрозуміло, що найбільша частка у будівництві комбінату припадає на Україну - до 40%. Та наш Мінпром уже кілька років не може знайти для нього грошей. Власне, якби не невідворотний негативний міжнародний резонанс, крах чергового великого промислового проекту був би вирішений наперед. Та ось решта країн-учасниць не втомлюються нагадувати нам про необхідність відшкодування їхніх витрат. Кілька років консервації і утримання недобудованого об'єкта до того ж показали, що витратитися на добудову все-таки значно вигідніше. До того ж увесь цей час чекаючи переробки на складах накопичуються сотні мільйонів тонн особливої окисленої руди, на видобування, транспортування та зберігання якої пішли величезні гроші, а натомість - ні прибутку, ні навіть якоїсь компенсації.
Довідка "Дня".Загальна вартість проекту становить $3,6 млрд. Готовність на сьогодні - 95%. Комбінат матиме потужності, розраховані на виробництво близько 10,2 млн. тонн залізорудних окатишів на рік, а вартість продукції передбачається на рівні $28-30 за тонну.
Із фінансуванням української частки витрат взагалі довгий час відбувалися непорозуміння. Згідно з Указом Президента від 14 червня 1996 р., воно повинно було здійснюватися з коштів спеціального державного фонду при Міністерстві промисловості, які мали формуватися із відрахувань урозмірі 1% від об'ємів реалізації продукції, робіт і послуг підприємств Мінпрому, крім деревообробної та легкої промисловості. Верховна Рада наклала вето на указ, справедливо вважаючи, що таким чином вводиться новий вид податку, а це суперечить законодавству і може призвести до зниження ефективності виробництва.
Понад місяць тому, 18 червня, ВР відхилила запропонований урядом проект закону про створення Державного фонду розвитку промисловості, коштом якого і намічалося завершити будівництво КРЗКОР. Уряд планував формування фонду за рахунок 2-відсоткових відрахувань від об'єму реалізованої продукції, робіт і послуг усіх підприємств, підлеглих Мінпрому. Порівняно з уже заритими в землю капіталами, для завершення будівництва треба не так уже й багато коштів. Хоча й не мало - тільки для введення в експлуатацію першої черги комбінату (30% від проектної потужності) необхідні укладення в розмірі $160 млн. Із них $80 млн. - за Україною. Цілком зрозумілий поспіх, з яким депутати вирішували питання фінансування будівництва КРЗКОР. Партнери за проектом вимагають розрахуватися з ними - і розрахунок здійснюватиметься готовою продукцією нового гіганта. Якщо, звісно, йому дадуть раду.
