Випадковість чи спланована акція?
Інформаційна атака завадила Нафтогазу випустити євробондиСкандал із суперечливим аудитом Нафтогазу призвів до своїх перших негативних наслідків для України. Національна компанія була змушена відтермінувати розміщення доларових єврооблігацій. Хоча до цього на вигідних для Нафтогазу умовах планувалось залучити не менше 500 млн доларів США.
«Нафтогаз ухвалив рішення відкласти розміщення єврооблігацій, незважаючи на велику кількість заявок на придбання, та перенести випуск на іншу дату. Нафтогаз був готовий до залучення іноземних інвестицій в Україну. Однак стало зрозуміло, що міжнародні інвестори дедалі більше стурбовані політичною та економічною ситуацією в країні», — наголосив фінансовий директор Групи Нафтогаз Петер ван Дріл.
За його словами, інвестори, зокрема, посилаються на бездоказові звинувачення Державної аудиторської служби України та заклики до нехтування вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності.
«Інвестори нагадали, що уважно стежать за реформою корпоративного управління, адже це є критично важливим чинником для розвитку інвестицій в економіку країни. Другим таким вагомим чинником вони також вважають розвиток відносин України з МВФ», — додав Петер ван Дріл.
Ще один негатив для компанії та країни в цілому — це звільнення члена наглядової ради Нафтогазу, американця Амоса Хохшайна. Причиною свого звільнення він назвав тиск з боку влади та протидію реформі газового ринку.
Фахівці переконані: такий фінал продемонстрував справжню мету інформаційної атаки на Нафтогаз. Адже витік інформації про гучні, але сумнівні звинувачення Державної аудитслужби «випадково» стався незадовго до виходу Нафтогазу на ринок запозичень.
«Щойно з’являються новини, що Нафтогаз може розмістити євробонди, починаються скандали. Дуже сумнівно, що це — простий збіг обставин», — зауважує директор «Центру досліджень енергетики» Олександр Харченко.
Зокрема, Нафтогаз звинуватили в збитковоsдатків і дивідендів, а також завданні державі збитків на десятки мільярдів гривень.
У нацкомпанії такі звинувачення вважають абсурдними.
«Ми сплатили всі податки, які повинні були сплатити, але не отримували оплату за газ від посередників, який ті незаконно відбирали у нас протягом попередніх опалювальних сезонів. Неможливо виплатити дивіденди з грошей, які компанії заборгували. А сьогодні такий борг становить вже 100 млрд грн», — наголошує Петер ван Дріл.
При цьому аудиторський комітет наглядової ради Нафтогазу підтвердив, що фінансова звітність компанії відповідає законодавству України та міжнародним стандартам. Однак це ситуацію вже не врятувало.
«За хибні і притягнуті «за вуха» звинувачення нікого не можна притягнути до відповідальності, але легко можна втратити інвестиційну привабливість, — зауважила в ефірі експертної онлайн-дискусії ENERGY INSIDE на тему «Збитки та держзрада чи атака на здоровий глузд?» радниця голови правління НАК «Нафтогаз України» Лана Зеркаль. — Адже чи може бути інвестиційно-привабливою країна, в якій перед самим розміщенням євробондів відбуваються зливи аудиту й навіть лунають звинувачення в державній зраді?».
На жаль, інвестори нині справді занепокоєні, підтверджує інвестиційний банкір, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. Щоправда, не лише скандалом навколо аудиту Нафтогазу, а насамперед загальною ситуацією в країні.
За словами фахівця, міжнародних інвесторів дуже непокоїть те, як Україна віддаляє реформи і навіть руйнує деякі з них, зокрема — корпоративне управління держкомпаніями. «Нафтогаз — це приклад однієї з тих реформ, за які всі дуже цінували період після Майдану», — нагадав в ефірі ENERGY INSIDE Сергій Фурса. — Для мене ознакою спекуляцій в аудиті є пункт про премії. Це явна політична спекуляція, а не розмова про економіку».
Дивними фахівці вважають і звинувачення аудитслужби начебто в продажу газу нижче собівартості.
«Звинувачення в тому, що Нафтогаз продавав газ нижче собівартості — узагалі нісенітниця. В ринкових умовах собівартість не має значення. Має значення лише ринкова ціна. А вона коливається. І навіть у разі, якщо ринкова ціна нижча за собівартість — все одно доведеться продавати по ринковій ціні, нікуди не дінешся — такий ринок», — наголошує народний депутат, голова комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.
Водночас у Нафтогазі сподіваються, що спільно з урядом з цієї ситуації вдасться винести правильний урок і унеможливити їх повторення в майбутньому. Зокрема варто розібратися з багатомільярдними боргами за газ перед самим Нафтогазом, стандартами вітчизняного аудиту та невчасними затвердженнями фінансових планів нацкомпанії. Адже від цього напряму залежить інвестиційна привабливість, розвиток нафтогазової галузі, а в підсумку — й обсяг сплачених податків.
«Ми готові до співпраці з урядом для вирішення всіх цих проблемних питань та прагнем зробити Україну привабливою для прямих іноземних інвестицій», — підсумовує Петер ван Дріл.
