Великі маневри навколо малого бізнесу

Останній тиждень січня був позначений небувалою досі активністю представників владних структур, так чи інакше пов'язаних із розвитком підприємництва в Україні.

Усі раптом згадали, що підприємці є важливим "резервом української економіки", і спохопилися вивільняти їх від бюрократичних, податкових та інших пут. Наразі, щоправда, більше на словах, та є припущення, що незабаром деякі даровані зверху свободи набудуть своєї законної сили. Адже на горизонті вже маячать парламентські вибори, а випускати з уваги таку важливу частину електорату, як малий та середній бізнес, було б великим стратегічним прорахунком. Тим паче, що в умовах неухильного скорочення робочих місць у промисловості сфера бізнесу чисельно зростає.

За цих умов уряд підготував і передав на підпис Президентові проект указу про дерегуляцію економіки, про що повідомив віце-прем'єр Сергій Тигипко на засіданні Ради підприємців. Від нього ж стало відомо, що на документі немає підпису міністра економіки Віктора Суслова. Каменем спотикання став пункт указу про надання Держкомпідприємництву ексклюзивного права призупиняти дію відомчих нормативних актів, пов'язаних із підприємницькою діяльністю. У зв'язку із цим Рада підприємців при Кабміні розповсюдила заяву, в якій ідеться, що запропоноване Мінекономіки формулювання повністю вихолощує суть указу, через що повністю втрачається дієвість механізму дерегуляції. Зусилля Мінекономіки, підкреслюється в заяві, "спрямовані на зрив політики уряду й Президента з підтримки розвитку підприємництва в Україні". Іншими словами, хто не з нами, той проти нас?

Очевидно, підосновою серйозних розбіжностей всередині урядових структур є загострення боротьби за ступінь впливу на підприємництво. Симптоматичним є й те, що не чекаючи надання офіційних повноважень, Держкомпідприємництва, за словами Ю. Єханурова, вже розпочав перевірку нормативної бази в чотирьох відомствах. Однак комітетові надано право лише призупиняти, а не скасовувати акти, що перешкоджають підприємницькій діяльності, і не зовсім зрозуміло, хто в спірних випадках гратиме роль третейського судді.

Не менш гострі колізії спостерігаються й навколо запропонованого урядом фіксованого податку на фізичних осіб. Суть нововведення полягає в тому, аби торговці, що працюють без залучення найманої сили, щомісяця сплачували податок, який визначається місцевою владою залежно від виду діяльності розміром від 20 до 100 грн. Це зведе до мінімуму роль бюрократичного апарату й дозволить, як уважає Ю. Єхануров, мати до кінця 1998 року 1,5 мільйона зареєстрованих представників малого та середнього бізнесу. Відповідний законопроект схвалено Кабміном і Державною податковою адміністрацією, однак Верховна Рада, наполегливо відкладає його розгляд. На думку президента Союзу орендарів і підприємців України Віктора Хмільовського, доки в парламенті не буде лобі від підприємців, доти просування законів про підприємництво буде пов'язано з великими труднощами.

Тим часом, не чекаючи на нову розстановку сил у законодавчому органі, Федерація профспілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України та Координаційна рада підприємців - фізичних осіб, котрі здійснюють торговельну діяльність на ринках - вирішили форсувати події й провели вчора пікетування Верховної Ради. Їхня вимога відома: якнайшвидше введення фіксованого податку на підприємців - фізичних осіб. Принцип соціального партнерства, про який стільки мовиться, тут очевидно не спрацював: профспілкові лідери не прислухалися до заклику С. Тигипка утриматися від пікетування, висловленому на Раді підприємців, і тепер політичні дивіденди збиратимуть самостійно.

Ударною подією цього місяця покликана стати Всеукраїнська нарада підприємців за участю Президента і прем'єр-міністра, призначена на 10 лютого. За задумом упорядників, вона має бути консолідуючим моментом у взаємостосунках влади й підприємців. І ухвалення до того часу указу про дерегуляцію економіки й закону про фіксований податок, безсумнівно, дало б владі додаткові козирі.