Нафта дешевшає — бензин дорожчає
Справа в тому, що з січня 1997 року світова ціна на нафту знизилася майже вдвічі. У березні Лондонська біржа зареєструвала найнижчу за останні 10 років ціну — $12,66 за барель ($76 за 1 тонну, 1 барель — 158,984 л). Наприкінці травня зафіксована найнижча ціна за останні 25 років. Перевиробництво зумовлене кількома чинниками: у зв’язку з азійською кризою багато країн знизили видобуток, зима в Європі і Америці була незвичайно теплою, Ірак відновив продаж нафти, отримавши дозвіл ООН. Крім того, енергозберігаючі технології, що застосовуються в розвинених країнах, дозволяють тепер для виробництва умовної одиниці продукції споживати на 42% нафти менше. Скорочення попиту на нафту значною мірою пояснюється безперервним зростанням видобутку природного газу і дедалі ширшим його використанням. Навіть «Ролс-Ройс» англійської королеви недавно було демонстративно доповнено газобалонною установкою.
Країни ОПЕК, які видобувають 28,8 млн. барелів за день, на останній нараді у Відні домовилися знизити видобуток на 1,3 млн., що явно замало, оскільки потреба їх ринку дорівнює 25,3 млн. барелів на день. Крім того, відсутність дисципліни та єдності в ОПЕК змушує сумніватися в тому, що вони дотримуватимуться досягнутих домовленостей.
США не мають наміру брати участі у заходах, спрямованих на підвищення цін. Їх влаштовують падаючі або стабільні ціни — вони стримують інфляцію, сприяють зростанню виробництва, пожвавлюють економіку. Більше того, американці активно підтримують будь-які шляхи виходу на світовий ринок каспійської та казахстанської нафти, зокрема, саме «Шеврон» і «Мобіл Ойл» реанімували своїми інвестиціями п’ятирічний довгобуд нафтопроводу від Тенгіза до Новоросійська. Низькі ціни на нафту, звичайно, сприяють зростанню економіки споживачів, хоча розвинені країни до коливань цін нечутливі. Країни ЄС, наприклад, переробляючи імпортну нафту, створюють лише 1,7% ВВП.
Виробники нафти, очевидно, змушені будуть піти на болісні скорочення своїх бюджетів, причому для країн з високою вартістю нафтовидобутку наслідки можуть бути важкими. Найбільшою мірою це стосується Росії, для якої нафта і газ є основними статтями експорту, а податкові надходження від цієї галузі становлять 25% дохідної частини бюджету. Експерти вважають, що в 1998 році Росія зазнає нафтових збитків на $6 млрд. Баланс інтересів між виробниками і споживачами нафти зараз змінився так, що від нафтових криз страждають виробники, але члени ОПЕК самі створили цю кризу, поставивши мету розширити свою частку на світовому ринку від 40% до 80% до 2005 року.
У Європі ціни зберігаються. Так, у Франції, наприклад, 1 л бензину коштує 6,5 франка, трохи більше за долар. Французький тижневик «Еко» пояснює це тим, що 80% вартості бензину становлять різні податки, які в міру здешевлення нафти уряд негайно підвищує. Переробні компанії «Тоталья» і «Шелл» стверджують, що їх прибуток ледве перекриває межу рентабельності, зате податок на нафтопродукти приносить французькій скарбниці 150 млрд. франків на рік, або майже половину того, що отримує держава від збирання податків.
Частка українських податків від французької не відстає, а рішучість уряду, як бачимо, навіть випереджає.
ПРОГНОЗ ІМПОРТУ НАФТИ У США
Міністерство енергетики США оприлюднило прогноз споживання й імпорту нафти. Очікується, що попит на нафту щороку збільшуватиметься на 1,2% й до 2010 р. досягне 19,6 млн барелей на день. Якщо ціни й далі падатимуть, ця цифра може дійти до 23,6 млн б/день.Таким чином 2000 р. США доведеться імпортувати близько половини свого споживання нафти, а 2020 р. — майже 75%. Усе це пов’язано переважно з тим, що збільшення виробничих потужностей для переробки нафти у США не очікується.Більша частина американського імпорту нафти припадає на країни Перської затоки. Якщо 1996 р. їхня частка в імпорті нафти у США становила 38%, то до 2020 р. вона досягне 50%.Тим часом цього року США вперше за останні сім років, можливо, збільшать добування нафти на 16 тис. б/день у зв’язку з початком експлуатації нових родовищ у Мексиканській затоці.Насер ЛАДЖАДЖ, журналістЮрій ЛЕОНІДОВ
