«Місія» Гонтаревої... закiнчилася

Врешті-решт підтвердилися численні інформаційні вкиди (можливо, це насправді були попередження) про відставку голови Нацбанку Валерії Гонтаревої. Учора вона зібрала журналістів і офіційно повідомила, що написала відповідну заяву Президенту України і якщо її буде підписано, то з 10 травня залишить стіни НБУ.

Чи можна засуджувати головного банкіра країни за те, що, йдучи з посади, вона доповідала про свою майже трирічну роботу в найкращому світлі? Хоч як це банально, але зауважимо, що, залишаючи таке місце, так зробив би кожний. Тим більше, що не можна виключити, що Верховна Рада «достроково» підтримає рішення Гонтаревої («тоді я піду раніше, і вже сьогодні готова доповісти парламенту про свою діяльність на посту...»).

Тож можна вважати, що виступ перед журналістами був не тільки генеральною репетицією, а й своєрідним заповітом наступникам — команді, яку особисто Гонтарева сформувала і, сподівається, яка продовжуватиме її політику та всі наміри. Не випадково, вже будучи (як кажуть в Америці про президентів, які незабаром підуть з посади) «кульгавою качкою», Гонтарева запевнила, що найближчим часом в її команді не відбудеться жодних інших змін, так само, як і в політиці Нацбанку.

Використовуючи великі мазки і оминаючи дрібні деталі, вона зарахувала у цю політику «плаваючий валютний курс, інфляційне таргетування, сучасний Національний банк» і зазначила: «Усе те, за що я і вся моя команда, яка сьогодні тут, так довго боролися, залишається (і після відставки) без змін». Звичайно, такий підхід не можна не вітати: прагнення до стабільної політики у банківській системі — запорука її успіху, адже гроші, як добре відомо, люблять тишу і робляться в тиші, якої за часів Гонтаревої нерідко не вистачало. Але Гонтарева додає, що незмінність обраного шляху — це й підтримка «інших міжнародних партнерів».

Уточнюючи головне, що зроблено за її головування в НБУ, Гонтарева наголошує на досягнутій макрофінансовій стабільності, тоді як відновлення співпраці з МВФ, за її словами, дозволило наростити золотовалютні резерви до $16,7 доларів. Другим пунктом досягнень є очистка фінансової системи від неплатоспроможних банків та посилення її стійкості на майбутнє. «Банки здорові, прозорі та вже готові відновити кредитування», — характеризує вона банківську систему. Третє досягнення: здійснили повну трансформацію, перебудували всі процеси і перетворили Нацбанк на потужну модерну інституцію. Усе це дозволило Гонтаревій заявити: «Я вважаю, що моя місія повністю виконана».

Безумовно, звучить красиво і дозволяє піти з високо піднятою головою. Однак не можна не нагадати, що далеко не всі в нашій країні зустріли б таку доповідь голови центробанку захопленими оплесками. За ці три роки не було й дня, щоб на її адресу не лунала критика. Так, не можна виключити, що її було інспіровано власниками закритих банків. Але були й багатотисячні мітинги вкладників, які вважали, що держава в особі Нацбанку могла б краще піклуватися про гарантії для коштів, вкладених у фінансові установи.

Достатньо також сказати, що на критиці політики НБУ деякі політики створили й зробили масовими свої партії. І цей процес триває. Учора надійшло повідомлення про те, що активісти партії «Національний корпус» замурували вхід до дочки російського «Сбербанку». А народний депутат Микола Княжицький написав у Facebook: «Валерія Гонтарева розповідає про те, як героїчно перемогла українських банкірів і олігархів. А може, так сміливо потрібно було боротися з російськими банками і олігархами? Адже це не просто питання економіки, а скоріше питання національної безпеки».

Та у Гонтаревої є й свої запеклі фанати. До них, звичайно, не належить член Ради Нацбанку Тимофій Милованов — людина з критичним ставленням до багатьох подій. Проте на початку квітня, коли розпочалися перші інформаційні антигонтаревські вкиди до інформаційної сфери, він написав у Facebook: «Більшість офіційних осіб у Вашингтоні, яка на боці України, сподівається, що Валерія Гонтарева залишиться. Та якщо вона піде, наступне призначення голови НБУ буде критично важливим з точки зору ставлення до України: призначення технократа дасть потужний сигнал, що Україна продовжує реформи, хоча й повільно. У свою чергу політичне призначення посилить позиції критиків і ворогів країни».

Сьогодні Милованов висловлюється на користь Гонтарєвої ще відвертіше. «Я бачив частину процесу прийняття рішень стосовно Привату. Боялися всі. Хто міг, намагалися відсторонитися. Інші намагалися відкласти, затягнути процес. Гонтарєва «Буйствовала», шукала підтримку усіх, кого можна, називала речі своїми іменами, і звинувачувала людей у безвідповідальністю перед країною. Ціна Привата висока. Це — чорний піар, сплюндрована публічна репутація, фізичні, психологічні та інші погрози».

До речі, голова Нацбанку не надто вже рахується з поставленою над нею Радою. Гонтарева під час свого звіту неодноразово згадувала як одне з головних своїх досягнень запровадження інфляційного таргетування. Та відповідаючи на запитання «Дня» щодо народженої у надрах Ради НБУ ініціативи щодо таргетування ВВП, вона зазначила: «Можна щодня винаходити український жовто-блакитний велосипед. Та хто в світі таргетує ВВП? Не можу сказати це про європейський центробанк або про федеральну резервну систему США. Якщо наша Рада знає, як це робити, і може запропонувати дієвий механізм, то ми її будемо слухати. А зараз це утопічна ідея».

Про свого наступника Гонтарева говорить більш стримано. Відповідаючи на запитання журналістів, вона лише вказала, що подала кандидатуру від себе, але не знає, чи її послухають. Тож в найближчий місяць ця тема має шанс стати однією з найпопулярніших як у ЗМІ, так і в парламенті. Де ж шукати нового очільника НБУ: серед фанатів чи серед ворогів Гонтаревої? Можна лише спрогнозувати, що це буде найсправжнісінька битва. Чи зможе влада знайти когось професійного на нейтральній полосі?..

КОМЕНТАРІ

Олег УСТЕНКО, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера в Україні:

— Гонтарева багато часу працювала у некомфортній зоні. І всі розуміли, що довго вона не витримає постійного стресу. Інша причина, яка точно не додала їй бажання ще працювати — це перевірки й виймання документів, які почалися у Нацбанку й проводилися НАБУ. Навіть в тому разі, якщо там все нормально, їй не хочеться бути під тиском антикорупційних органів. Третя причина полягає в тому, що через затримку з рішенням МВФ популізм в українській політиці почав виходити за всі можливі межі. Чи можуть бути серйозні наслідки цієї відставки? Ринок може трохи розхитатися від часу подання заяви до призначення нового голови. Але не дуже сильно на фоні очікувань нового голови НБУ. Хто ним може стати? Складність може бути в тому, що кандидатуру вносить Президент України. Але одна справа внести, а інша — отримати підтримку парламенту. Там буде не легко знайти консенсус з цього питання. Багато хто сприймає цю посаду як політичну. А Гонтарева зарекомендувала себе як прибічник доволі жорсткої монетарної політики.

Ярослав СОЛТИС, колишній заступник голови НБУ, член Київського банківського союзу:

— Вперше почали говорити про відставку Гонтаревої саме в той день, коли МВФ мав ухвалити рішення про виділення чергового траншу Україні. І було б дуже логічно, щоб вона саме у цей день, зробивши реальну справу, пішла. Тепер заява справді подана, і, гадаю, її підпишуть. Якби у неї були відносно цього якісь сумніви, вона б не рекламувала так свої досягнення, які я особисто писав би в лапках. Щодо її можливих наступників, то їх зараз кілька. Головний і найбільш вірогідний Гриценко — голова правління «Укрексімбанку». У нього перше місце, бо він усе таки родич дружини Президента Порошенка. Менші шанси у грамотного хлопця Володимира Лавренчука (Райффайзен Банк Аваль). Називають також голову Ради НБУ Богдана Данилишина, хоча у нього в банківській справі немає великого досвіду. Може бути також голова Фонду гарантування вкладів Костянтин Ворушилін, хоча до нього багато претензій і, я гадаю, у нього найменше шансів. Але поки що і він у списку.

Олександр КIРШ, народний депутат («БПП»):

— Народ від Гонтаревої втомився. Й поки що, мабуть, не можуть знайти, хто б у цей складний час мав бажання зайняти її місце. Тим часом міняти її слід було в будь-якому разі, тому що банківську систему розвалено. Афери з Приватбанком та банком «Михайлівський» не можна пробачити. А чому так довго шукали заміну, це запитання не до мене...

Борис КОСТЮКОВСЬКИЙ, науковий директор Бюро комплексного аналізу та прогнозів:

— Відставка Гонтаревої викликана великою кількістю негативу, що назбирався майже у всіх гравців ринку. І його вже слід прибирати, бо вже занадто багато невдоволених і в уряді, й серед громадян. Одна з можливих причин відставки — це те, що з’явилася Рада нацбанку, яка довго не діяла. А там є кваліфіковані люди, які добре розбираються у цих питаннях. Отже, нинішній вчинок Гонтаревої прогнозований і очікуваний. Хіба що трохи запізнілий...