«Магія» локдауну 2.0

Світова економіка знаходиться на піку відновлення після кризи, пов’язаної із початком пандемії коронавірусу, але до кінця 2020 року країни можуть зіткнутися з новими проблемами, які для економык, що розвиваються. Можуть обернутися нищівним ударом. Загалом за 5 років — до 2025 року — світова економіка може втратити близько $35 трлн.  Таку думку озвучив професор Австралійського національного університету Воррік Маккіббін, пише Bloomberg.

Професор вважає, що уряди повинні продовжувати зусилля із підтримки економік, але зберегти зростання, що намітилося, буде непросто.

«Багато хто з них вже зараз готові призупинити антивірусні заходи підтримки», — зазначив він.

«Ви повинні зробити щеплення досить великій частині населення, перш ніж економічні втрати почнуть знижуватися», — вважає Маккіббін. Професор також зазначив, що потрібно ще чимало часу, щоб зробити розроблену вакцину доступною в усьому світі.

За словами директора-розпорядника МВФ Крісталіну Георгієву, за дев’ять місяців глобальна криза забрала життя більше мільйона людей та розвернула глобальну економіку у зворотному напрямі. Різко зросли показники безробіття, бідності та суттєво підвищився ризик для економік країн з низьким доходом.

«Ми бачимо безпрецедентні зусилля щодо розробки вакцини та ліків, ми бачимо надзвичайні та скоординовані фіскально-грошові заходи, які створюють тверду основу для світової економіки... Попри те, що в наших прогнозах є величезна доля невизначеності, ми все ж передбачаємо часткове й нерівномірне відновлення в 2021 році», — зазначила директор-розпорядник МВФ.

Якщо криза через пандемію затягнеться, сукупний обсяг глобального капіталу може скоротитися цього року на $16 трлн. До довірусного рівня він зможе повернутися лише у 2023 році. Для порівняння — до кінця 2008 року фінансова криза зменшила світовий капітал на $10,2 трлн.

Пандемія змусила підприємців змінити ставлення до своїх фінансів, реорганізувати працю. COVID-19 став сильним поштовхом для розвитку цифрової торгівлі, телемедицини та автоматизації.

Масштабна автоматизація почалася ще до COVID-19. Наприкінці 2017 року, за оцінками McKinsey Global Institute, на 60% всіх робочих місць були автоматизовані понад 30% всіх ключових завдань. До 2030 року це торкнеться від 400 до 800 млн робочих місць у всьому світі. Згідно з даними Інституту Брукінгса, за останні 30 років темпи автоматизації постійно збільшувалися. І, по суті, вже можна уявити світ бізнесу — від виробничого цеху до індивідуального споживача, — в якому участь людини зводиться до мінімуму. Але не виключено, що багато людей, повертаючись до нормального життя, знову почнуть відвідувати магазини та супермаркети. Що пацієнти з серйозними проблемами зі здоров’ям захочуть бачити своїх лікарів особисто. Таким чином багато видів робіт залишаться неавтоматизованими. Однак загальні тенденції очевидні і, швидше за все, незворотні. А це загрожує подальшим збільшенням відсотку безробітних на планеті. Як результат, під загрозою зникнення опиниться 51 млн робочих місць. Ризику звільнення, на думку аналітиків McKinsey в першу чергу, схильні до працівники, задіяні в оптовій і роздрібній торгівлі, — це 14,6 млн робочих місць або 25% робочих місць в Європі. На другому місці — сфера нерухомості та громадського харчування — там роботу можуть втратити близько 8,4 млн осіб, 14% робочих місць.

До кінця 2030 року працездатне населення Європи скоротиться на 13,5 млн осіб. Найбільше постраждає ринок Німеччини — без роботи залишаться близько 4 млн чоловік, 8% працездатного населення країни, в Італії — 2,5 млн осіб, 7% працездатного населення країни, і Польщі — 2,3 млн осіб, 9% — працездатного населення країни .

Роботи позбудуться переважно європейці без вищої освіти, молоді люди і чоловіки, їх робота, ймовірно, буде автоматизовано. В основному, це співробітники у віці від 15 до 24 років, які зайняті в сфері громадського харчування і доставки. У жінок в середньому буде менший коефіцієнт звільнень. Частково тому, що більшість з них працюють в сфері охорони здоров’я, якої майже не торкнеться автоматизація.

До 2030 року більше 90 млн працівників в Європі (40% працездатних людей) повинні будуть освоїти нові навички. Зокрема, зросте попит на IT-навички для збереження конкурентноздатності в умовах автоматизації робочого середу. А також соціально-емоційні навички, які не зможуть бути заміщені технологіями. Це навички взаємодії, догляду, управління. Так, зросте попит на співробітників в сфері охорони здоров’я і соціальних послуг.

Концепція «навчання протягом усього життя» набере популярність. Роботодавці будуть змушені ініціювати програми перепідготовки персоналу, щоб адаптувати їх до умов автоматизованої роботи.

Мобільність вирішить проблему з підбору співробітників. До 2030 року близько 40% населення Європи будуть жити в кластерах, де істотно скоротиться кількість робочих місць. Пошуки роботи посилять внутрішню міграцію і переїзд в мегаполіси.

Цифрові мережі і нові технології посилять продуктивність співробітників і вирішать проблему мобільності.

COVID-19 продемонстрував легкість, з якою мільйони людей можуть одночасно перейти на віддалену роботу. Подальше використання формату home office може збільшити розмір місцевого ринку праці на 25%.

Крім того, коронавірус прискорює темпи та масштаби інновацій на робочому місці.

Також COVID-19 посприяв появі інновацій у біотехнологіях та вакцинації; спростилися формальності для впровадження нових методів лікування. У багатьох країнах систему охорони здоров’я було дуже важко реформувати. Теперішня криза значно спростила ці процеси. Внаслідок цього мають з’явитися більш стійкі та ефективні медичні структури

Без сумніву, пандемія коронавірусу змінила кожного з нас. Як вже очевидно те, що COVID-19 з нами надовго, і люди мають унікальну здатність пристосовуватися, щоб навчитися жити з цією небезпечною хворобою та навіть знайти у собі сили стати кращою версією себе, аніж були до пандемії. Маски, соціальна дистанція, тести і раннє звернення до лікаря — із послабленням карантину це досі найдоступніші інструменти боротьби. У багатьох державах вони офіційно діятимуть, доки не з’явиться вакцина чи ефективне лікування від небезпечного захворювання.