Кабмін позбавляється держслужб

Через півроку захищати персональні дані українців буде нікому. 30 жовтня Кабмін прийняв розпорядження №1052-р, згідно з яким створює комісію з ліквідації Державної служби з питань захисту персональних даних. Головою комісії призначено заступника голови Держслужби з питань захисту персональних даних Володимира Козака. На роботу з припинення діяльності органу Кабмін виділив півроку.

Ліквідація служби з питань захисту персональних даних відбуватиметься в рамках проекту Кабміну про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), який розпочався ще в квітні цього року із прийняттям постанови №85. Тоді було зменшено чисельність працівників ЦОВВ на 10%. Під час другого етапу реформування держслужб урядом було створено робочу групу, яка працювала впродовж двох місяців. Результатом роботи групи стало прийняття постанови Кабміну №442 від 12 вересня 2014 року. Згідно з цим документом, вісім контролюючих органів було ліквідовано, а ще десять сьогодні перебувають у стадії реорганізації.

Наступний етап, який розпочався минулого місяця, передбачає передачу більшої частини повноважень органам місцевого самоврядування.

Згідно з даними Національного агентства з питань державної служби, на початок жовтня у всіх органах виконавчої влади скорочено понад 27 тисяч державних службовців. Завдяки цьому вдалося зекономити майже мільйон гривень у видатках з державного бюджету.

Таким чином сьогодні вже ліквідовано або перебуває у стані ліквідації Державна служба з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, Державне агентство туризму і курортів, Державна пробірна служба, Державна інспекція з контролю за цінами, Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами, Державна інспекція сільського господарства та Державне агентство екологічних інвестицій. Функції ліквідованих органів влади покладено на профільні міністерства та інші служби.

Окрім цього, деякі державні служби об’єднали. Державну ветеринарну та фітосанітарну службу, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів та Державну санітарно-епідеміологічну службу в Державну службу України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів. Також внаслідок реорганізації Державного агентства земельних ресурсів було утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з безпеки на транспорті об’єднала Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та Державної спеціальної служби транспорту. До новоствореної Державної служби України з лікарських препаратів і контролю за наркотиками увійшли Державна служба з лікарських засобів та Державна служба з контролю за наркотиками. Державну службу України з питань праці утворено через поєднання Держінспекції з питань праці та Держслужби гірничого нагляду та промислової безпеки. Також створюють Державну інспекцію енергетичного нагляду України, на яку покладено функції з реалізації державної політики з нагляду (контролю) у сфері електроенергетики та теплопостачання.

Загалом ініціатори програми реформування державної служби планують скорочення чисельності державних службовців центральних апаратів контролюючих органів на 47%, по територіальних органах — на 16%.

«День» запитав у експертів та гравців ринку, наскільки доцільною є програма реформування державних органів сьогодні, та чи поліпшать роботу у різних галузях економіки такі новації?

КОМЕНТАРI

«ОРГАН ІЗ ЗАХИСТУ  ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ —  ПОТРІБЕН»

Іван ПЄТУХОВ, віце-президент, голова комісії Українського союзу промисловців і підприємців із питань науки й інформаційних технологій, президент групи компаній «Адамант»:

— Сьогодні в уряді приймають рішення, не вникаючи в суть справи. Якщо вони гадають, що цим зроблять щось хороше, то помиляються.

Цей орган із захисту персональних даних — потрібен, і захищати персональні дані теж потрібно. Як показала практика, в усіх європейських країнах є орган, який цим замається. І оскільки ми йдемо європейським шляхом, тому такий орган у нас повинен бути.

Але виконувати ця служба повинна зовсім інші завдання та функції. Її робота повинна спрямовуватись на захист даних наших громадян. Щоб ця інформація не виходила за кордон.

Наприклад, з початку року вводяться біометричні паспорти. З’явилася інформація, що, окрім відбитків пальців, у цих паспортах буде малюнок сітківки ока. При оформленні віз у країни Шенгену всю інформацію відправляють не напряму до посольства та консульства, а через так звані «прокладки». Тобто десь в Індії чи ще де-небудь, є компанія, яка володіє всіма даними про наших громадян. І виходить так, що у нас на сьогодні немає органу, який займатиметься захистом цих даних.

Сьогодні ми потерпаємо від російської агресії, а збір та передача персональних даних вже ніким не контролюється, і невідомо, яким чином повинна захищатися.

Звичайно, робота цього органу була не найкращою. Адже спочатку він будувався, щоб за рахунок ринку отримати гроші. Але ми виступали проти і добивалися скасування багатьох негативних для ринку рішень.

«НОВОСТВОРЕНА  ДЕРЖАВНА СЛУЖБА  УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ  НА ТРАНСПОРТІ НЕ БУДЕ  ПРАЦЮВАТИ ЕФЕКТИВНІШЕ»

Олег ВЕРЖБИЦЬКИЙ, директор компанії DB Schenker Ukraine (постачальник транспортно-логістичних послуг):

— На мій погляд, об’єднання, роз’єднання, перегруповання старих організацій або створення нових організацій на основі старих — це чергова профанація нашого некомпетентного уряду. І в тому, що він некомпетентний — немає сумнівів. Адже там сидять політики. А повинні сидіти професійні управлінці.

Також, гадаю, новостворений орган Державна служба України з безпеки на транспорті не буде працювати ефективніше. Бо для того щоб будь-який державний орган зараз почав працювати ефективно, його потрібно повністю розігнати, ліквідувати і створити новий на основі підбору персоналу за професійними якостями, при цьому заздалегідь повністю переглянувши зарплатну політику, встановивши ринковий рівень заробітних плат.

«ЛІКВІДУВАВШИ СЛУЖБУ  ІЗ СОЦІАЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИХ  ЗАХВОРЮВАНЬ, МИ  МОЖЕМО НАРОБИТИ  БАГАТО ЛИХА»

Валентина ОЧЕРЕТЕНКО, президент Союзу захисту прав пацієнтів «Здоров’я нації»:

— На мій погляд, ми маємо занадто «роздутий» штат наших чиновників і сплачуємо велику заробітну плату людям, які просто перекладають папірці з одного місця на інше.

Але, разом із тим, є побоювання, що ліквідувавши службу із соціально небезпечних захворювань, ми можемо наробити багато лиха. Тому потрібно дуже добре прорахувати цей процес. Адже сьогодні ми маємо досить розгалужену систему боротьби із ВІЛ/СНІДом, із туберкульозом. І потрібно, щоб той орган, який буде чи збережено, чи започатковано в структурі Міністерства охорони здоров’я, налагоджував комунікацію. Бо на сьогодні вона є дуже поганою. Часто ми не знаємо, що відбувається на місцях. І в нас дуже погано зі статистикою. Різні органи мають зовсім різні звіти — і державні, і громадські.

Щодо об’єднання служби з лікарських засобів та служби з контролю за наркотиками, то, мені здається, це цілком логічне рішення.

«ВАЖЛИВО, ЩОБ БУЛИ  ЗБЕРЕЖЕНІ ТІ ФУНКЦІЇ,  ЯКІ СПРАВДІ НЕОБХІДНІ  ДЛЯ ПОКРАЩАННЯ  РОБОТИ БІЗНЕСУ»

Володимир ЛАПА, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:

— Очевидно, що ці органи мали надмірні функції. Навіть якщо подивитись на положення про ліквідовану сільськогосподарську інспекцію, то передбачались такі функції, які вона й теоретично не могла охопити. Йдеться про охорону земель, пожежну безпеку, які надавалися й іншим органам державної влади та інспекціям.

І, на мій погляд, було два підходи до вирішення цього питання. Перший — по кожному окремому органу «підчищати» положення, щоб усунути дублювання, які призводять до можливості додаткових перевірок господарюючих суб’єктів, а також скорочувати персонал інспекцій. Другий шлях — складніший. Він полягає в урізанні кожної окремої інспекції в рамках окремого процесу.

Загалом, важливо, щоб були збережені ті функції, які справді необхідні для покращення роботи бізнесу. Зокрема, нас цікавить, щоб під час створення нового органу з питань безпечності продукції та захисту прав споживачів була коректно передана структура фітослужби в частині ветеринарії. І щоб збереглося визнання українського компетентного органу в частині доступу на ринки третіх країн.

Те ж саме стосується і сільськогосподарської інспекції. Там залишилося не так вже й багато корисних функцій. Але, наприклад, вони відповідали за сертифікацію насінництва. І доки не буде законодавчо визначено можливості конкурентної сертифікації насіння, важливо, щоб ці функції були теж передані достатньо коректно.

«ЛІКВІДАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО  АГЕНТСТВА ТУРИЗМУ  І КУРОРТІВ — КРОК НАЗАД  У РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ»

Ігор ГОЛУБАХА, голова Всеукраїнської асоціації туристичних операторів:

— Державне агентство туризму і курортів як самостійний орган було доцільне. Але ті повноваження, які воно виконувало, були недостатні для того, щоб галузь розвивалася. Функції центрального органу не відповідали часу і економіці країни взагалі. Тому що туризм — одна із потужних економічних галузей, яка може не лише забезпечувати надходження до бюджету, а й вирішувати чимало соціальних питань. І ліквідація цього органу — крок назад у розвитку туризму.

Галузь не досить позитивно ставиться до того, як держава поводиться із туристичним сектором. В часи воєнного конфлікту туризм міг би надати і надходження до бюджету, а з іншого — суттєво вплинути на ринок праці, надавши додаткові робочі місця. Головне — створити умови для розвитку туризму, а не скасовувати його центральний орган.

Можливо, варто було б переформатувати цю службу і перевести до Міністерства культури чи Міністерства економіки, як роблять в найбільш розвинутих туристичних країнах світу. Але при цьому потрібно, щоб це був сильний орган, який має більше координуючих повноважень. Адже туризм — це галузь, яка межує з багатьма іншими — від виробничих до інфраструктурних.