Чорне море «задихається»

22 березня відзначається Всесвітній день води. Тематика екологічного стану Чорного моря гостро стоїть для України.

Чорне море — вразливіше порівняно з іншими морями. По-перше, воно майже закрите, тому все сміття, що потрапляє до нього переважно з річок, у ньому й залишається. По-друге, через те, що шар сірководню займає маже 87% об’єму моря, життєвий простір для існування морських мешканців обмежений.

У межах проекту  Emblas II (Спільні Чорноморські дослідження), який фінансується ЄС та ПРООН, заплановано продовження спільних українсько-грузинських досліджень у відкритому морі, розробка національних програм моніторингу, тестування сучасних методів досліджень і збору інформації, яка стане основою для оцінки стану Чорного моря, а в подальшому — для розробки Морської стратегії.

Адже добробут Чорного моря — це вже не лише проблема України, а й обов’язок у межах євроінтеграції.

КИСНЕВИЙ ГОЛОД

Добре відомо, що Чорне море має насичений киснем поверхневий шар, під яким глибокий безкисневий шар, насичений розчиненим сірководнем.

Безкиснева зона розташована на глибині нижче 90—160 м і займає приблизно 87% об’єму моря. За останні 20 років сірководневий шар піднявся на 20—25 м, ствержують науковці. Цю негативну тенденцію підтвердили дослідження 2016 р.

Крім того, товщина верхнього кисневого шару неоднорідна по всьому морю. Є низка течій, що протікають вздовж континентального схилу, західний та східний циклонічні кругообіги у відкритому морі. У центрі цих кругообігів було виявлено підвищення нижньої межі кисневого шару вже до 54 м. Це підтверджується також великою кількістю анаеробних бактерій, знайденими в пробах із цих глибин. Головні морські жителі, такі як риби та дельфіни, живуть у верхньому шарі, насиченому киснем. Якщо він зменшується, це означає, що зменшується простір для їх існування. Вважається, що це негативний феномен, який безпосередньо пов’язаний зі зміною клімату та глобальним потеплінням.

Плакат надано "Програмою розвитку ООН/ЄС з оцінки стану Чорного моря EMBLAS-Plus"

УНІКАЛЬНИЙ «ЗООПАРК» НА ДНІ

У межах Спільних Чорноморських досліджень були взяті проби з дна Чорного моря з глибини понад 2 км. Результати досліджень підтвердили, що в «мертвій безкисневій зоні» Чорного моря є життя, і навіть дуже різноманітне! Такі результати були отримані за допомогою спеціального методу — метагеномного аналізу (тобто спеціалісти прочитали ДНК всіх мікробів, які потрапили у зразки). Виявлений «зоопарк» виявився вельми вражаючим — виявилося, що у нас масово представлені десятки родів і видів архей та бактерій, які в інших місцях Світового океану зустрічаються лише «точково», в дуже специфічних оселищах на кшталт підводних геотермальних виходів (тобто гейзерів на дні океанських хребтів), норвезьких закритих фьордів. Це означає, що безкиснева зона Чорного моря — не «мертва пустеля», а свого роду «квітучий сад», щоправда більш схожий на біосфери інших планет, позбавлених кисню, або на молоду Землю два-три мільярди років тому, до появи фотосинтезуючих рослин. Це свого роду «наочний посібник з астробіології» або ж «машина часу розміром» — мрія дослідників! А з практичної точки зору безкиснева зона виявилась важливим компонентом екосистеми моря, яка, з одного боку, «конкурує» з поверхневими водами, і тому її поширення вгору до поверхні вкрай небезпечне, але водночас забезпечує розклад будь-якої органіки, що потрапляє з поверхні на дно, і тим самим не дозволяє морю перетворитись на «склад органічних відходів та забрудників».

ПЛАВАЮЧЕ СМІТТЯ

У центральній частині Чорного моря були знайдені великі концентрації плаваючого сміття. На жаль, ми всі вже звикли до морського сміття на пляжах. Але ми уявляємо собі середину моря, яка розташована так далеко від морського узбережжя і населених пунктів, чистою та вільною від сміття, оскільки в ній майже немає джерел забруднення. Високі концентрації плаваючого сміття у відкритому морі, зафіксовані під час досліджень, стали неприємним сюрпризом для науковців. Високу концентрацію морського сміття в центрі моря можна пояснити тим, кажуть в ПРООН, що система течій у Чорному морі переміщує сміття у відкрите море. Але є в цьому і обнадійлива тенденція: якщо сміття досить компактно концентрується, утворюючі «сміттєві острови», ймовірно, буде легше вжити заходи по його вилученню з морської екосистеми. Загалом, сміття, що потрапляє у море, є загрозою для всіх морських мешканців. Як це не дивно, та найбільшу шкоду морю завдає мікросміття, більша частина якого складається із мікропластмас, які разом з водою та їжею потрапляють до живих організмів й отруюють їх.

ДАЛІ БУДЕ

Основна мета моніторингу полягає в тому, кажуть експерти проекту, щоб визначити основні проблеми і надати рекомендації щодо їх рішення.

У подальшому має бути розроблена програма заходів, як усунути цю загрозу. Для досягнення успішного екологічного статусу до 2020 року кожна держава-член ЄС має розробити стратегію для своїх морських вод, або Морську стратегію.

Україна і Грузія в межах реалізації відповідних Угод про асоціацію з ЄС також розпочали цей процес.