Атака на Азовське море. Наслідки

Те, що російські силовики захопили українські військові катери та буксир, стало черговим викликом для України та влади. Зокрема, це відбивається на роботі наших підприємств, які працюють на експорт, на перевалці вантажів у портах та на судноплавстві.

Україна має на Азовському узбережжі лише два з тринадцяти морських портів — Маріупольський та Бердянський. Та саме через ці порти йдуть на експорт металопродукція, зерно, глина, вироблені, вирощені та добуті у регіоні. Усього минулого року Маріупольський порт перевалив 6,5 млн тонн, причому 5,4 млн тонн — це експорт. Бердянський перевалив 2,4 млн тонн, з яких експорт — 2,1 млн тонн. Тобто на експорт через азовські порти йде більш ніж 7,5 млн тонн вантажів. Зокрема, маріупольці у 2017 році перевантажили майже 771 тис. тонн так званих хлібних вантажів (зерно, шрот тощо), у Бердянську обробили понад 1 млн тонн.

Відтак, складнощі з доставкою своєї продукції вантажовласники відчувають уже давно. Росія ж системно створює додаткові перешкоди. Побудувавши міст через Керченську протоку, вона обмежила доступ у Азовське море цілій низці суден із більшою осадкою. Вона врахувала габарити суден, які ходять в російські порти на Азові, а це в основному «річка — море». Допустима осадка в наших азовських портах — вісім метрів, але Маріуполь приймав судна і з осадкою в 14 метрів, які потім довантажували на рейді. Та й за іншими габаритами не всі судна, які вже були в наших азовських портах, зможуть зайти в них знову. Найбільше судно, яке прийняв цей порт, мало повну вантажопідйомність 94 тисячі тонн, довжину — 235 метрів, ширину — 38 метрів, максимальний осадку — 14,5 метра і висоту — 49 метрів. За більшої осадки суднова партія збільшується до 10 — 15 тис. тонн і навіть вище — аж до 30 тис. тонн. Обмеження призводять до того, що на фрахті так уже не зекономиш. І поки чиновники збирали інформацію для позовів у міжнародні суди, бізнес почав шукати вихід. Деякі судновласники, наприклад, погоджувалися навіть прибирати антени, аби можна було таки відповідати вимогам і проходити під новим мостом. Хоча, звісно, такі зміни «не рятують» найбільш габаритних візитерів.

Потім почалися масові затримки суден під час проходження Керченським каналом. «Треба чекати дозволу на прохід через Керченську протоку в Азовське море. І якщо з Азовського до Чорного моря йде караван, то всі, кому треба до Азовського, чекають. Уже в морі судно зупиняє катер чи корабель берегової охорони. Можуть зупинити те ж саме судно і на зворотному шляху. І, зрештою, треба чекати дозволу на прохід Керченською протокою в Чорне море», — розповідав алгоритм голова спостережної ради фонду «Майдан іноземних справ» Андрій КЛИМЕНКО. Бізнес стиснув зуби, судновласники терпіли й продовжили ходити до українських портів, що опинилися у такій блокаді.

Зараз морські термінали продовжують роботу. Та, по-перше, цей процес не може зупинитися миттєво. Зрозуміло, що ті судна, які вже стали під завантаження у порту Маріуполя чи Бердянська, продовжують там завантажуватися. Ті, хто вже вийшов у море, йдуть за курсом. Але далі можуть бути чергові простої. Після інциденту з українськими катерами Росія фактично блокувала прохід суден до наших портів на азовському узбережжі і з них. Хоча «своїх» пропускає. «Коли судноплавство в Керч-Єнікальському каналі відновили, пріоритет стали віддавати тим суднам, які йдуть до російських портів, до українських портів не пропускають», — повідомив керівник аналітичного сектора Zernovoz.in.ua Олександр ГЛУЩЕНКО. За найбільш свіжою інформацією, проходження очікувало 17 суден, з яких чотири — до Бердянського порту.

По-друге, навіть якщо ситуація зміниться вже найближчим часом і черги суден «розсмокчуться», останні події не можуть зовсім не відбитися на роботі вантажовідправників, стивідорів, судновласників та інших. Адже, як не крути, а бізнес враховує ризики. Як згадує директор логістичної компанії «УТА Логістик» Павло ПЛОТНІКОВ, коли на Донбасі розпочалися бойові дії, мав переконувати зернотрейдерів, що працювати у Маріупольському порту безпечно. Він розповідав, що його родина з дітьми живе в цьому місті, й навіть показував сімейні фото. Зараз такої паніки, як тоді, немає, проте відкритий напад на українські військові катери з боку Росії змушують бізнес більш серйозно сприймати загрозу в регіоні. Додамо, що, за нашою інформацією, навіть у розпал масових затримок суден у Азовському морі багато хто розраховував на те, що це явище тимчасове і все закінчиться після того, як російські війська закінчать навчання. Втім, цього не сталося, тому частина судновласників вирішила відмовитися від подальших рейсів до портів у Азовському морі.

У галузі очікують на активну роботу України на міжнародній арені, аби покращити ситуацію з проходженням суден до Азовського моря й з нього — до Чорного. За великим рахунком, Росія не зможе блокувати проходження увесь час. Та й не може скластися така ситуація, що до Маріуполя та Бердянська припинять ходити судна взагалі. Зрештою, існування проблеми піратства біля берегів Африки не змусило судновласників іти виключно більш довгими маршрутами, просто змінилися умови, судна почали обладнувати спецзасобами для боротьби з піратами, військовий флот різних країн брався супроводжувати каравани, на борту торгівельного флоту почали з’являтися приватні охоронні структури тощо. Проте інцидент біля Керченської протоки означає й чергові зміни для нас. Важливо розуміти, що таким чином нанести нищівного удару по економіці України в Росії не вийде — змінюватиметься логістика, зменшуватиметься маржа виробників, але повної зупинки експорту з регіону не буде. Хоч як би того хотілося недоброзичливцям.

ПРЯМА МОВА

Володимир ОМЕЛЯН, міністр інфраструктури України:

Станом на вечір 28 листопада 2018 року українські порти Азовського моря — Маріуполь та Бердянськ — фактично заблоковані Російською Федерацією для заходу та виходу суден.

За оперативною інформацією, в очікуванні на вхід у Азовське море знаходяться 18 суден: чотири прямують до порту Бердянськ, 14 — до порту Маріуполь.

На вихід із Азовського до Чорного морів також стоїть черга: з порту Бердянська не можуть вийти три судна, з порту Маріуполя — шість.

Ще вісім суден стоять біля причалів у портах.

Загалом заблокованими стоять 35 суден.

Рух здійснюється лише в напрямку російських портів на Азові.

Себто Росія заблокувала українські порти на Азовському морі.

Дії російської сторони свідчать про цілеспрямовану ескалацію ситуації в Азовському морі й дестабілізацію регіону.

Мета очевидна — блокування роботи українських портів у акваторії Азовського моря та поступове витіснення України з наших законних територій, що закріплені нормами міжнародного права 

(Facebook)