Солом`янська площа не стала Сенатською
"Ми вичерпали всі законні методи впливу на владу. Наші звернення до Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради залишились без відповіді. Нині ми зайшли у глухий кут", - так песимістично констатували військовослужбовці, які ввечері 5 лютого вже вдруге за останні тижні зібрались на мітинг на Солом`янській площі в Києві.
Заклик іти у владу самим і підтримати саме військовослужбовців на виборах до парламенту був сприйнятий мітингуючою масою досить апатично. Проте люди в погонах мають намір приєднатись до дій профспілок, які 19 лютого будуть проводити всеукраїнську акцію протесту на захист своїх соціальних прав. А в березні військові планують уже й собі провести подібну акцію в межах України разом із пікетами під вікнами Верховного головнокомандувача. Щоправда, організатори мітингу заявили, що про деталі цієї акції армію буде поінформовано пізніше.
Однак чи й справді наше військо може перетворитись на самодостатню політичну силу? Мітинг на Солом`янській площі, як і минулий, зібрав близько двохсот офіцерів та ветеранів. Переважна більшість військовослужбовців Київського гарнізону проігнорувала заклик своїх колег уголос заявити про негаразди. Складається враження, що військові вже не вірять у результативність гучних акцій протесту і за економічної скрути розраховують лише на власну спритність. За даними Генпрокуратури, злочинність серед офіцерського корпусу минулого року зросла втричі. На такому тлі армія не спроможна самоорганізуватись в єдину силу для вирішення власних проблем і грюкнути прикладом автомата об той асфальт, де звично дзеленчать каски шахтарів. І навіть важко сказати, чи це наша біда, чи це наше щастя.
Випуск газети №:
№23, (1998)Рубрика
День України