<center>КОРОТКО</center>

Весь минулий тиждень пройшов під знаком цього винайденого більшовиками поняття і наочно продемонстрував, що влада прагне жити не за законами, а, вибачте за каламбур, за "поняттями". Президент, наприклад, підписав гучний "ялтинський указ", котрий аж ніяк не в'яжеться із численними деклараціями про "європейськість" України. Європа саме дуже стурбована ставленням нашої влади до місцевого самоврядування, і проблема відчуженого від влади Косаківського так само, як і смертний вирок були причиною, через яку нашу делегацію ледве не вигнали з ПАРЄ.

Найбільш важливою подією тижня можна вважати звертання Президента до Конституційного Суду із проханням про тлумачення статей Конституції, які визначають порядок внесення до Основного закону поправок. Майбутнє рішення КС щодо цього питання може значно вплинути на хід подій в Україні в найближчі декілька років. Цілком очевидно, що наступний парламент нарешті візьметься за наведення порядку в конституційних стосунках Президента, уряду і парламенту. Для цього необхідно буде внести зміни в Конституцію. Зрозуміло, що Президент не хоче допустити цього, а хоче спокійно відсидіти рік, який залишився йому до строку. Цілком можливо, що КС так розтлумачить порядок внесення поправок в Основний закон, що вони ніколи не зможуть бути внесені. У цьому випадку існуюча з 1992 року система збережеться, що гарантує нам, журналістам, багато років плідної праці на ниві "конфлікту гілок влади", а всім іншим громадянам - тиху і спокійну деградацію.

Прем'єр-міністр також зробив свій внесок у торжество революційної доцільності, доручивши керівникам центральних органів виконавчої влади об'їхати регіони, роз'яснюючи на місцях програму уряду. У цьому випадку замість слів "програму уряду" варто було б написати "політику партії", оскільки програма Кабміну, як відомо, ніким не затверджена і не має жодного статусу, зате передвиборна кампанія набирає обертів. У ній, як відомо, все вирішиться на місцях.

Дмитро Володимирович Табачник - велика людина. Він би ніколи не допустив такої мізерної і жалюгідної роботи, як у випадку із заміткою в газеті "Факты и комментарии" стосовно замітки в якійсь грецькій газеті про те, як хотіли ліквідувати наших Президента і прем'єра. Раніше, принаймні коли працювали через імениті іноземні газети, було красиво. А тут іще дуже до речі у Дрогобичі з'явилося інкогніто, яке повідомило, що прем'єра точно хочуть прибрати і, звичайно ж, у Донецьку, де, як відомо, відбуваються всі подібні заходи. Не хочеться нікого викривати і ставити каверзні питання. Хочеться лише сказати словами Остапа Бендера, який відвідав притулок для бабусь: "Нудно, дівчата".

Голосуй, а то програєш! "Пісенній вернісаж" як партпасаж?

10 лютого на підтримку народно-демократичної партії стартує передвиборний музичний тур двадцятьма п'ятьма містами України. Акція пройде під чітким керівництвом аса-постановника всіх грандіозних заходів державної важливості останніх десятиріч - Бориса Шарварка, в послужному режисерському списку якого підготовка всіх урядових концертів і напівзабутих партійних з'їздів.

40 переможців і гостей Всеукраїнського фестивалю сучасної української пісні "Пісенній вернісаж" розділили на п'ять мобільних агітгруп (зірки і новачки). У маршрут № 1: Кіровоград - Запоріжжя - Дніпропетровськ - Луганськ - Донецьк включили найсильніший склад: Василь Зінкевич, Віталій і Світлана Білоножки, Жанна Боднарук, ансамбль "Соколи", Любов і Віктор Анісимови... Саме на цей регіон, де сильні позиції НДП, під прапорами якої організовано український варіант акції "Голосуй, а то програєш", - особлива надія.

Гонорари ніхто з артистів поки що не отримав. Але й зайвих питань ніхто не ставить, вірять на слово Борисові Георгійовичу, знаючи, що він завжди уміє порозумітися з владою: хто з ним товаришує, ображеним не буває. Як зізналися наші метри, їм поки що незручно говорити про гроші, знаючи, що молоді учасники київських концертів платили по 100 гривень, щоб вийти на сцену.

Заключну гала-виставу організатори проведуть 20 лютого у палаці "Україна", тобто з того ж майданчика, звідки розпочинали свій розгін. Вже готовий цілком новий сценарій, але з тим же перевіреним складом виконавців.

Тетяна ПОЛІЩУК, "День"

У Харкові Герцог став почесним доктором

Учора в рамках офіційного візиту в Україну президент Німеччини Роман Герцог відвідав Харків. Його вибір влада пояснює дипломатичною співпрацею регіону з діловими колами Німеччини.

Він побував у складальному цеху Харківського тракторного заводу, де німецькі двигуни встановлюють на шасі місцевого виробництва. Коли бундеспрезидент переконався, що устанока відбувається цілком кваліфіковано (у чому були дуже задоволені гендиректор ХТЗ Тодоров і президент компанії "Дойц АГ" Шнайдер, яка співпрацює з заводчанами), він поїхав до меморіалу німецьких солдатів, котрі загинули на харківській землі під час Другої світової війни.

Цей меморіал було споруджено минулого року на німецькі гроші, і відвідування його президентом Німеччини стало своєрідним офіційним відкриттям. До речі, українським журналістам було відмовлено в честі бути присутніми при цьому, начебто з морально-етичних міркувань. Що й викликало виправдане їх невдоволення. Завершився візит посвяченням Романа Герцога в почесні доктори Української національної юридичної академії, повідомляє Олег ПЕРЕСАДА, "День".

Дрібні торговці платитимуть фіксований податок

Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін і доповнень у декрет Кабміну "Про податок на прибуток з громадян".

Згідно із законом, запроваджується фіксований податок для деяких видів підприємницької діяльності, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Розміри фіксованого податку встановлюються органами місцевого самоврядування залежно від розміщення місця торгівлі та виду діяльності в межах від 20 до 100 грн. на місяць. Не дозволяється використання фіксованого податку у торгівлі лікеро-горілчаними і тютюновими виробами. Для громадян, які залучають до підприємницької діяльності членів сім'ї, сума податку може збільшуватися до 50%.

У чиї кишені ляжуть гроші працівників?

Не допустити одержавлення коштів соціального страхування закликали лідери СДПУ(о) під час "круглого столу", організованого українськими профспілками.

Леонід Кравчук та Василь Онопенко підкреслили: відповідно до ухваленого Верховною Радою Закону про збір на обов'язкове соціальне страхування, Фонд соцстраху, який раніше був суто профспілковою структурою, фактично стає державним підрозділом. Його Наглядова рада затверджується Кабінетом Міністрів і тільки погоджується із профспілками.

Задля чого створювати нову бюрократичну структуру? Де гарантії, що кошти соцстраху (а це в масштабах України майже два мільярди гривень) не будуть використані для реалізації чиїхось амбіцій? СДПУ(о) вважає, що "одержавлення" коштів соцстраху може створити загрозу їх нецільового використання, посилити корупцію у владних структурах і ще більше знизити рівень соціальної захищеності громадян.

Нині створилася небезпечна юридична плутанина, оскільки, згідно з Кодексом законів про працю, соціальним страхуванням управляють профспілки. Відповідно ж до прийнятого закону, це управління передається фактично Кабінету Міністрів. А ефективність дій уряду в соціальній сфері відома: з того часу, коли він підпорядкував собі Пенсійний фонд, постійною практикою стали затримки виплати пенсій.

На думку учасників "круглого столу", соціальний захист вимагає відповідної законодавчої бази, де закріплювалась би провідна роль профспілок. Лобіювати профспілкові інтереси в майбутній Верховній Раді, за словами Василя Онопенка, будуть об'єднані соціал-демократи.

Сергій ГРАБОВСЬКИЙ, "День"

Визначено лауреатів Огієнківської премії Відповідне рішення прийняв у Житомирі Комітет у справах премії імені Івана Огієнка, повідомляє кореспондент "Дня" Валерій КОСТЮКЕВИЧ. Лауреатами 1998 року стали закарпатський прозаїк Петро Угляренко, житомирський педагог Людмила Бондарчук та житомирський кобзар Микола Нечипоренко, композитор Віктор Степурко із Макарова Київської області, науковець із Кам'янця-Подільського Євгенія Сохацька, єпископ Лютеранської церкви в Україні Ярослав Шепелявець.

Огієнківська премія за 4 роки існування набула значного авторитету в Україні та за її межами. Присуджується вона за заслуги в галузі літератури, мистецтва, науки, освіти, громадської, політичної та духовної діяльності, спрямованої на утвердження державності України, миру і злагоди в ній.