Привітати і врятувати Юрія Дмитрієва!

Деякі можновладці не можуть пробачити йому, що він перетворив Сандармох в місце міжнародного поклоніння жертвам сталінських репресій. Тому свій 64-й день народження Юрій Олексійович змушений був зустрічати на лаві підсудних в Петрозаводську, де йде процес за звинуваченням його в насильницьких діях сексуального характеру, вчинених стосовно особи, яка не досягла 14 років, а саме щодо його власної прийомної доньки. За останні чотири роки історик провів під вартою в цілому 990 днів. Правозахисники і адвокати не сумніваються, що звинувачення є надуманими.

Дмитрієва привітали сотні людей, вдячних йому за все те, що він зробив для увічнення пам'яті жертв репресій. Свої вітання надіслали і видатні діячі культури. Так, письменник Людмила Улицька висловила надію, що «скоро настане день, коли всі ми, які люблять вас, і вдячні вам за ту справу, що ви робили стільки років, зможемо приїхати до вас додому і випити за ваше здоров'я разом з вами». Сатирик Віктор Шендерович зазначив: «Не знаю, в чому ще ви знаходите опору, крім почуття власної правоти, - але тримаєтесь ви приголомшливо. Дай вам бог, «з/к Дмитрієв». А вдова Олександра Солженіцина Наталія Солженіцина подякувала Юрію Олексійовичу: «Спасибі за вашу величезну і праведну працю. Ви не тільки мертвим повертаєте імена, не тільки безіменні ями перетворюєте в гідні могили, а й живим даруєте почуття причетності до долі народу, допомагаєте «Михайлам Незгадайлам», стати громадянами, яких так потребує наша багатостраждальна і прекрасна батьківщина. І спасибі вам від людей».

А чеський письменник Павло Когоут, учасник Празької весни, дисидент і один з творців «Хартії-77», який свого часу через переслідування змушений був залишити батьківщину, нагадав Дмитрієву: «Моя реабілітація була визнана і в Росії, і в 2000 році російський міністр культури запросив мене на прем'єру моєї п'єси в видатний МХАТ. Тут я бачу надію і для Вас - коли на Вашій батьківщині зміниться ситуація; це, як показує історія зі мною і колегою Солженіциним, трапляється нерідко». Також привітали Дмитрієва музикант Андрій Макаревич, актриси Чулпан Хаматова, Лія Ахеджакова та Оксана Мисіна, режисер Андрій Звягінцев, видавець Ірина Прохорова, актори Олександр Філіпенко, Євген Стичкін, письменники Дмитро Биков і Олександр Архангельський і багато інших.

10 лютого на процесі призначені дебати сторін, потім буде останнє слово обвинуваченого, і має бути вирок. Саме в день народження Дмитрієва в Петрозаводську презентували книгу «Місце пам'яті Сандармох», яку він писав  у в'язниці в співавторстві зі своїм другом, істориком і громадським діячем, керівником центру «Відновлені імена» при Російській національній бібліотеці Анатолієм Разумовим. Оскільки Юрій Олексійович знаходиться в ув'язненні, структуру книги Разумов і Дмитрієв обговорювали в ті хвилини, коли заарештованого водили по коридорах Петрозаводского суду на судові засідання. У книгу включені довідки-біограми ув'язнених, яких розстріляли в урочищі Сандармох, нариси про вбитих, їхні імена та імена катів, а також інші матеріали про жертв і ілюстрації. Сюди ж увійшло розслідування журналіста Ганни Ярової «Переписати Сандармох» - про те, як Російське військово-історичне товариство намагається видати розстріляних у Сандармоху за міфічних полонених червоноармійців, нібито розстріляних фінами. Серед жертв Сандармоху були люди різних національностей, конфесій і професій: військові топографи, лікарі, робітники, селяни, історики, географи, економісти, священнослужителі, ченці та інші. Як сказала на презентації викладач Петрозаводського державного університету Ірина Такала, «державна пам'ять активно впроваджується в нашу свідомість. І тут робиться акцент на пам'ять про військові подвиги і патріотизм. Але патріотизм цей розуміється якось дуже вузько - забуттям трагічних сторінок в історії нашої країни. Чомусь вважається, що про них згадувати непатріотично. Але народна пам'ять приходить до людей через усвідомлення історії власної родини, свого краю. І вона важливіше, тому що вона про нас».

Вся діяльність Дмитрієва спрямована на збереження народної пам'яті, яка жорстко протистоїть «патріотичній» державній як в сфері Великої Вітчизняної війни, так і в сфері політичних репресій. У цьому, очевидно, є головна причина репресій проти нього. І в рік, коли в Росії на державному рівні широко відзначають 75-річний ювілей перемоги у Другій світовій війні, яка розуміється насамперед як російська перемога, Дмитрієва з його незручними питаннями і відкриттями щодо радянського минулого вважають за надійне тримати у в'язниці. А товариство «Меморіал» намагаються задавити великими штрафами, в якості іноземного агента, і домогтися його ліквідації. І в той же час після зустрічі з членами Ради з прав людини президент Володимир Путін дає доручення про створення всеосяжної бази політичних репресій. Щось мені підказує, що він хоче, щоб цю базу створював не «Меморіал», а якісь більш підконтрольні і слухняні державі органи і організації, які при необхідності проведуть цензуру бази репресованих і просто викинуть звідти якісь небажані імена. І, навпаки, додадуть інші імена, носії яких жертвами політичних репресій ніколи не були. А всі інші бази, створені незалежними дослідниками, постараються дезавуювати і оголосити фальшивками, створюючи таким чином повне державне свавілля.

Дмитрієв анітрохи не втрачає бадьорості духу. І, незалежно від результату процесу, він все одно виявиться переможцем, отримає над своїми ворогами беззастережну моральну перемогу. Хоча. Звичайно, громадськості необхідно докласти всіх зусиль до того, щоб історик і правозахисник був повністю виправданий і найшвидше опинився на волі, щоб продовжити свою шляхетну діяльність.

Ще раз вітаємо Вас, Юрію Олексійовичу, з днем народження, і бажаємо Вам повної перемоги і тільки перемоги!