Леонід Кучма запросив Папу Римського до України
За словами пана Бондаренка, запросити Папу Іоанна Павла II відвідати Україну було вирішено на недавніх зустрічах Президента з духовенством Західної України. Однак на заваді візиту стоять старі невирішені проблеми: релігійна нестабільність, протести православних ієрархів, а також те, що римсько-католицькій церкві на цей час повернене далеко не все її церковне майно. Обидві сторони погодилися з необхідністю тривалої підготовки візиту. Зі слів пана Бондаренка можна було зрозуміти, що візит відбудеться ще нинішнього року, але після президентських виборів. Тому здається, що запрошення більше пов'язане з політикою, з боротьбою за електорат, ніж із церковним життям. А там видно буде.
На прес-конференції йшлося не тільки про візит Папи Римського. Виступ пана Бондаренка та його відповіді на запитання журналістів уклалися в реальну панораму релігійного життя в Україні та його проблем. Торік уперше з'явилися ознаки того, що бурхливий ріст мережі релігійних організацій уповільнюється, що вона починає відповідати духовним запитам громадян. Утім, 1998 року було зареєстровано 1431 нову релігійну організацію, і тепер у країні їх понад 22 тисячі. Найбільшою церквою країни, залишається УПЦ (7811 громад). На другому місці — УГКЦ (3210 громад). У цьому зв'язку також виникла церковно-політична проблема. Так, священноначаліє УПЦ КП переконане, що кількість віруючих треба визначати методами соціологічних досліджень, а не рахувати парафії.
В Україні, як і в усьому світі, релігійне середовище залишається одним із джерел суспільних конфліктів; на сьогодні їх зареєстровано приблизно 350. Майже всі пов'язані з церковною власністю. На запитання щодо розколу православ'я пан Бондаренко відповів, що ситуація погіршується. Якщо в перші часи розколу конфлікт розвивався лише на вищих рівнях церковної ієрархії, то нині він «спустився в маси» — на рівень парафіян, тобто значно й небезпечно поширився.
