Верховна Рада ухвалила низку законопроєктів, які торкаються сфери права та критичної інфраструктури, а Дмитро Разумков створив об'єднання депутатів

Ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков, створив власне міжфракційне об'єднання народних депутатів «Розумна політика». Таку заяву 16 листопада зробив перший віцеспікер Олександр Корнієнко. До міжфракційного об’єднання парламентарів увійшло 25 народних обранців, із яких 21 депутат зі «Слуги народу».

«Повідомляю про створення міжфракційного депутатського об'єднання «Розумна політика». Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Разумкова Дмитра Олександровича», – зачитав з листа Корнієнко.

При цьому народного депутата Артема Дмитрука виключили з фракції «Слуга народу». Сам Дмитрук заявив, що був у відрядженні Вірменії, коли в партії ініціювали його виключення. Крім того, Дмитрук заявив, що його нібито виключили через те, що він не голосував за відставку Дмитра Разумкова і не підтримав закон «про олігархів». Дмитрук підтвердив, що вступив у міжфракційне об’єднання «Розумна політика».

На сьогоднішньому засіданні Верховної Ради було ухвалено низку законодавчих рішень. Крім того, співголови Парламентського комітету Асоціації (утворений відповідно до статті 467 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС як форум для членів Верховної Ради України і Європейського Парламенту для проведення засідань та обміну думками) між Україною та ЄС виступили з заявою щодо 12 засідання Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС 10 листопада. Члени ПКА обговорили останні події в Україні та відносини між ЄС та Україною, нещодавній двосторонній Саміт (відбувся 12 жовтня), а також обмінялися думками щодо пріоритетів майбутньої співпраці.

У заяві зокрема зазначається, що члени ПКА вкотре підтвердили проєвропейський стратегічний курс України, закріплений у її Конституції, і привітали досягнуті результати 23-го саміту Україна - ЄС. Члени ПКА визнали важливим продовження переговорів щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA), активізацію діалогу щодо Європейського зеленого курсу, а також енергетичного партнерства, кібербезпеки та безпекової складової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС як найважливіших напрямів співпраці в найближчому майбутньому. Імплементація Угоди про асоціацію, зокрема запровадження Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) є ключовим інструментом реформ.

Було також наголошено на необхідності подальшого вжиття заходів щодо реформування судової системи та завершення побудови антикорупційної структури з метою гарантування функціонування незалежних, ефективних та забезпечених відповідними ресурсами інституцій.

У сфері енергетичної безпеки члени ПКА обговорили поточну гостру енергетичну кризу, зосередившись як на питаннях енергетичної безпеки, так і на підвищенні цін на енергоносії, які впливають на Україну, регіон Східного партнерства та ЄС. Вони погодилися з тим, що проблеми щодо навмисних дій Росії з використання поставок енергоносіїв як складової гібридної атаки проти України потребують подальшого вирішення. Нинішня криза актуалізує потребу в подальшій співпраці та побудові довгострокового та стратегічного енергетичного партнерства, виходячи з Меморандуму про взаєморозуміння 2016 року. Також учасники засідання привітали започаткування Енергетичного діалогу високого рівня.

Учасники засідання обговорили взаємні переваги від оновлення інфраструктури та подальших нових форм співпраці між ЄС та Україною, визнали заявлені зобов'язання та потенціал України відігравати активну роль у Європейському зеленому курсі за допомогою декарбонізації її економіки та підвищення енергоефективності.

16 листопада Верховна Рада також ухвалила (302 народних депутати – «за») законопроєкт «про медіацію». Цей документ закріплює на законодавчому рівні можливості проведення процедури медіації, яка полягає в добровільному позасудовому врегулюванні конфлікту шляхом переговорів між його сторонами, за допомогою медіатора.

Практика медіації поширена в світі та дає можливість обирати досудові й позасудові способи для вирішення спорів зі збереженням можливості звертатися до суду для їх вирішення. Віднині процедуру медіації в Україні зможуть застосовувати в будь-яких спорах, які виникають, зокрема, з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у кримінальних провадженнях під час підписання угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин. Медіатором може стати будь-яка фізична особа, яка має вищу освіту та пройшла базовий курс підготовки в Україні або за кордоном.

На засіданні також прийнято Закон «Про критичну інфраструктуру» (№5219). Закон визначає правові та організаційні засади створення та функціонування критичної інфраструктури і є складовою законодавства України в сфері національної безпеки.

Законом передбачено створення уповноваженого органу в сфері захисту критичної інфраструктури. Незалежна зовнішня оцінка діяльності системи захисту критичної інфраструктури здійснюється один раз на три роки Рахунковою палатою у визначеному нею порядку на підставі міжнародних стандартів оцінки.

Закон передбачає парламентський контроль у сфері захисту критичної інфраструктури та громадський нагляд.

Радою прийнято за основу проєкт закону «Про правотворчу діяльність» (№5707) метою якого є врегулювання суспільних відносин у сфері правотворчої діяльності в Україні, зокрема, діяльності та регулювання відносин, пов’язаних із її плануванням, розробкою, прийняттям (виданням), застосуванням нормативно-правових актів та правовим моніторингом. Законопроєктом пропонується визначити поняття правотворчої діяльності, встановити її принципи, учасників та їх повноваження, питання, що пов’язані з делегуванням правотворчих повноважень. Крім того, законопроєктом пропонується визначити поняття законодавства як ієрархічної системи нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, визначити види нормативно-правових актів та розкрити зміст понять «закон», «кодекс», «підзаконний нормативно-правовий акт», «модельний нормативно-правовий акт», «програмний правовий акт», «основний та похідний нормативно-правовий акт».

Законопроєктом пропонується суттєво оновити підходи щодо процедури підготовки проєктів нормативно-правових актів. Зокрема, передбачено, що проєкт нормативно-правового акта має розроблятися на підставі концепції проєкту нормативно-правового акта, яка відображає принциповий підхід до регулювання суспільних відносин, мету і завдання правового регулювання, нові права й обов’язки учасників правовідносин, а також передбачувані соціально-економічні та інші наслідки його реалізації в разі прийняття (видання) нормативно-правового акта.

Концепція проєкту закону розробляється для найважливіших за змістом та значних за обсягом проєктів законів (проєктів кодексів, законів у новій редакції, великих за змістом проєктів законів із очікуваною кількістю статей не менш як ста, проєктів законів із значними за ступенем важливості регульованими суспільними відносинами, проєктів законів, якими здійснюється систематизація законодавства тощо).

Законопроєктом пропонується визначити етапи розробки суб’єктом правотворчої діяльності проєкту нормативно-правового акта та ввести сучасну практику, яка є поширеною в багатьох країнах сталої демократії.