У країні сирних коників
Ілюстрації Юлії Табенської, Олега Денисенка, Остапа Лозинського. – Львів: Terra Incognita, 2017. – 40 с.Книжка-мандрівка «У країні сирних коників» побачила світ на початку зими у зовсім молодому львівському видавництві Terra Incognita. Різдвяну історію (яка насправді не лише про Різдво і не стільки про нього) написала Ярина Винницька. Незвичні і дуже цікаві ілюстрації створили Юлія Табенська, графік Олег Денисенко, іконописець Остап Лозинський. Така творча синергія дала чудовий візуальний результат. Книжка привертає увагу, передовсім, своїми ілюстраціями. Вони тут справді красиві, естетичні, небанальні. Виконані у техніці колажу. Роздивлятися їх – саме задоволення. Вони налаштовують на різдвяний настрій і створюють абсолютно святкову атмосферу.
Повна назва книжки звучить так: «У країні сирних коників. Казка зі Львова». Те, що сюжет розгортається у Львові, а згодом і у Карпатах, розумієш одразу – текст густо всіяний галицькими та гуцульськими діалектизмами. Втім, переживати, що нічого не зрозумієш, не варто. Тут до кожного такого слова дається пояснення, причому візуальне. У вигляді малюнка чи фотографії. Тож ви одразу здогадаєтесь, що таке цвібак, коляда, поташ, гуня, креденс, гражда, згарди та інші незвичні слова. З одного боку, можливо, таке перенасичення діалектизмами може когось втомлювати чи навіть дратувати. З іншого – саме вони створюють атмосферу Різдва у конкретному регіоні країни. І це цікаво. Цікаво дізнаватися щось нове, цікаво читати і розуміти текст. Тож книжка може бути небанальним і стильним сувеніром зі Львова, із місцевим колоритом.
Попри те, що історія чітко окреслена географічно, цього не можна сказати про час. Автори (я сюди зараховую й ілюстраторів) створили історію позачасову. Вона могла відбуватися вчора, а могла – і двадцять років тому, і сто. У листі до святого Миколая, наприклад, маленька Варвара просить глобус, новий ранець і шоколадного зайчика. А у ніч на Миколая лягає у постіль і відчуває, як хрустять накрохмалені простирадла. Не певна, що зараз ще хтось крохмалить постіль і чи маленькі читачі взагалі уявляють, що це таке. Натомість такі деталі добре повертають у спогади батьків, що читатимуть цю книжку. Загалом, видавці вказали, що ця книжка розрахована на читачів молодшого шкільного віку. Але вона цілком може бути самостійним арт-буком, без вікових обмежень.
Це – книжка-мандрівка. Головна героїня, маленька Варвара, мандрує спочатку у Карпати, а потім у підземне царство Чорного мольфара. А ще вона мандрує крізь українські різдвяні традиції та звичаї. Починається історія з того, що Варвара йде вулицею і думає, що б попросити у Святого Миколая. І раптом вирішує не лише просити, а й підготувати подарунок самому Миколаю. Вона малює для нього ікону на склі і випікає пряники. І Миколай, зворушений таким вчинком, запрошує її в гості на Чорногору, у «місце, де народжується українське Різдво». Там дівчинка бачить різні дивовижі. Аж раптом виявляється, що зник Дух Різдва і треба його терміново знайти. На пошуки вирушає саме Варвара, вона дізнається багато нового і допомагає відновити світову гармонію. І, звичайно, допомагає повернути Дух Різдва.
Це – красива історія про баланс добра і зла у світі. Про увагу до інших. Про те, що не варто судити за зовнішністю. Що «немає людей добрих чи злих, є лише щасливі та нещасн»і. Ну, в звичайно, сирний коник тут теж є він відіграє в історії важливу роль. Яку? Дізнаєтесь, прочитавши книжку.
Мені подобається, що авторка добирає незвичні метафори («набрати повні кишені диму», «старі вусаті мольфари курили люльки і з того диму ліпили снігові хмари» тощо). У книжці справді багато звуків, запахів і смаків. Авторка майстерно створює об’ємний і достовірний світ українського Різдва.
Втім, є одне порівняння, яке здивувало і видалося абсолютно недоречним. Я його побачила у рецепті тіста для миколайчиків. А саме «одна столова ложка темного як мурин какао». Це порівняння мені видається неетичним і невдалим. Крім того, більше до жодного продукту у рецепті немає порівнянь. Тож і від цього варто було утриматися. З багатьох причин. Це такі моменти, на які варто звертати увагу і авторам, і редакторам.
Якщо підсумувати, то це стильна, естетична і небанальна книжка про українське Різдво. З цікавою історією, побудованою довкола важливих речей, – матеріальних і нематеріальних. З цікавими деталями і абсолютно різдвяним настроєм. Тож, якщо ви маєте або в процесі формування окремої зимової добірки дитячих книжок для «святкового настрою», то не оминіть увагою і книжку «У країні сирних коників».
Author
Марія СеменченкоРубрика
Українці - читайте!