Сила права: росії доведеться платити
Арешт російських активів у всьому світі оживив українських чиновників, які передбачають можливість отримати у своє розпорядження величезні ресурси на повоєнне відновлення країни.
В умовах, коли країна-агресор поставила за мету знищити український народ, українську економіку та Українську державу, постраждали всі: і держава, і бізнес, і громадяни. Ось лише можливості захистити свої права у всіх різні.
Зараз публікується багато порад, як громадянину підрахувати суму матеріальних збитків, завданих російською озброєною агресією. Органи влади розробляють та ухвалюють відповідні нормативні акти. Але потім їхнє виконання все одно опиниться в руках місцевих чиновників, на справедливість і некорумпованість яких сподіватися навряд чи доводиться.
Але є й інший шлях. Верховний Суд 14 квітня 2022 року розглянув касаційну скаргу Надії Реготун – вдови загиблого головного сержанта взводу снайперів 15-го окремого гірничо-штурмового батальйону 128 ОДШБр старшого прапорщика Олега Реготуна, підготовлену юридичною командою.
Постановою Верховного Суду від 14.04.2022р. у справі №308/9708/19 (провадження №61-18782св21;) визначено таке:
1. У категорії спорів про відшкодування збитків, завданих фізичній особі, її майну, здоров'ю, життю внаслідок збройної агресії Російської Федерації, іноземна держава-відповідач не користується судовим імунітетом проти розгляду судами України таких судових справ.
Після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено Російську Федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування збитків, завданих фізичній особі внаслідок збройної агресії Російської Федерації, за позовом, поданим саме до цієї іноземній країні
2. У зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні у зв'язку із припиненням роботи на території України.
Отже, надсилати до посольства цієї країни запит на згоду про участь у справі та зупиняти провадження у справі до отримання відповіді від Російської Федерації або повідомлення про вручення такого запиту непотрібно.
Це означає, що достатньо розміщення на сайті суду офіційного повідомлення про час та місце розгляду позову громадянина України до російської федерації як держави-агресора.
Постанова Верховного Суду стала важливою віхою на семирічному шляху, що розпочався з розробки командою правозахисного руху «Сила права» стратегії наступу на юридичному фронті. З першого рішення Херсонського суду, який встановив у 2015 році юридичний факт вимушеного переселення кримської журналістки Ганни Андрієвської із окупованого Криму. Із рішення судді Голосіївського суду Києва Миколи Шкірая, який за заявою вимушеної переселенки з Луганська Ірини Веригіної заарештував у 2016-му російські фінансові активи на суму понад 3 мільярди доларів США.
На цьому складному шляху було багато перешкод – суди, до яких по п'ять-шість разів доводилося повертатися з апеляції, щоб нарешті отримати справедливе рішення; судді у ватниках під мантіями, що роками тягнули розгляд заяв постраждалих від російської агресії; чиновники та прокурори, які у 2017-му подавали апеляції проти сімей загиблих та вимушених переселенців на користь російської федерації.
Лише у 2018-му нам вдалося «пробити глуху стіну» та домогтися законодавчого звільняючого постраждалих від сплати судового збору.
Заради справедливості треба сказати і про багатьох суддів місцевих, апеляційних судів, Верховного Суду, яких не втрачали свідомість, не тягли час в очікуванні розвитку подій на фронті, не чекали на прихід «своїх», а чесно називали все своїми іменами. Саме судова гілка влади першою визнала території ОРДЛО окупованими, а жертви – результатом російської збройної агресії.
Фундаментом Постанови Верховного Суду стали тисячі рішень українських судів щодо встановлення юридичного факту загибелі захисників країни та заподіяння шкоди здоров'ю та особистому майну громадян України, а також сотні рішень про стягнення з росії збитків, завданих збройною агресією та окупацією. Усі ці рішення винесено за заявами постраждалих, підготовленими юридичною командою «Сили права».
Наша велика команда пройшла цей шлях разом із вдовою підполковника Ярослава Костишина Світланою та його дочками-близнюками Русланою та Олександрою, з пораненим захисником країни Володимиром Сторожуком, із сім'єю загиблого замкомандира сумської «Альфи» Героя України полковника Олександра Аніщенка та тисячами громадян, які постраждали від російської агресії та окупації, – сім'ями загиблих, військовими та цивільними, які отримали поранення і каліцтва, вимушеними переселенцями.
Настає наступний етап спільної боротьби за торжество Сили права над правом сили. Спираючись на довгоочікувану Постанову Верховного Суду, наша команда розробляє новий типовий позов потерпілого громадянина України до російської федерації як держави-агресора та докладні роз'яснення щодо його наповнення.
Подання в українські суди індивідуальних позовів до рф дозволить, по-перше, судовим рішенням закріпити суму моральної та матеріальної шкоди, завданої громадянину збройною агресією росії проти нашої країни, і, по-друге, допоможе нашій державі обґрунтувати та вимагати необхідну суму компенсацій за рахунок заарештованих активів держави-агресора.
Усі матеріали, необхідні для підготовки позовів, будуть доступні до середини травня на сайті «Сили права» (www.sila-prava.org).
