Мова протесту

Уже більше року минуло від Революції Гідності, але ще не одне десятиліття знадобиться, щоб усвідомити цей феномен до кінця. Щоби пришвидшити процес і закарбувати в пам’яті найважливіші моменти, люди ще під час Майдану записували свої думки та враження у щоденники. З часом ці записи стали справжніми книжками про ті часом страшні події. Філолог, доцент Києво-Могилянської академії Надія Трач написала книжку про гасла революції — «Разом сила!»: Риторика українського супротиву». Днями авторка представила новинку в Центрі польських та європейських студій НаУКМА. «Книжка вирізняється з-поміж інших, бо вона про мову Майдану, а мова — це основа всього, і між іншим, зміни, які відбуваються в суспільстві, видно по мові, — зазначила у вітальному слові рецензент книжки, український мовознавець, доктор філологічних наук Лариса Масенко. — Надія з перших днів революції була на Майдані, до того ж, вона добре орієнтується в сучасній світовій літературі — тому вихід цієї праці цілком очікуване явище».

У своїй книжці Надія Трач зібрала понад 800 слоганів, які лунали до і після Євромайдану, і розділила їх на сім есеїв: «Брат за брата проти ката, бо Україна — це Європа: Риторика як дзеркало ідентичності та цінностей», «Слава Україні!» та «Я — крапля в океані»: Суспільні та мовні функції слоганів», «Янукович підарешт, а Хутін пуйло: Евфемізація та дисфемізація» тощо. «Підназва моєї книжки — «соціолінгвістичні есеї», — каже авторка. — Я свідомо обрала такий жанр, адже ще від початку усвідомлювала, що це не зовсім сухий науковий стиль. Тож вирішила не брати на себе відповідальність казати «ми» і представляти загалом наукову спільноту. Переважно йдеться про мою особисту пам’ять про Майдан».

З перших днів революції Надія Трач почала записувати гасла та слогани і паралельно, з лінгвістичного інтересу — гортати словники. «Мене вразило, що в етимологічному словнику є словосполучення «вода майданить» тобто вода вирує, це означає, що цей вир, протест уже було закладено до нас, — розповідає авторка. — Майдан — цікава тема для дослідження, позаяк він формує довкола себе нові смисли, які трансформувалися у гасла: «За волю!», «За вірність!», «Всі на Майдан!». Значення самої площі дуже видозмінюється. Цікаво, що під час революційних подій у Туреччині з’явився слоган: «Майдан тут — Майдан всюди».

Використовуючи такі інструменти, як соціолінгвістика, дискурс-аналіз і суспільно-політична комунікація, Надія Трач у своїх есеях наводить багато прикладів з риторики, описує, як мова впливає на аудиторію. Також проводить цікаві паралелі з подіями, які відбувалися раніше: зі студентською революцією на граніті 1990 року, помаранчевою революцією 2004 року, з різними виступами і протестами, які відбувалися у світі.

У центрі кожного розділу — слоган. За словами письменниці, саме в таких стислих мовних формулах віддзеркалюється ідентичність — соціальна, регіональна і національна. «Скажімо, гасло «Слава Україні! Героям Слава!» — це відображення національної ідентичності, воно має давнє коріння, — розповідає Надія Трач. — На початку Майдану цей слоган не був найчастіше вживаним, але з часом набув поширення і зараз сприймається як гасло української армії. Ми відчуваємо, що зараз ідентичність стає для нас ключовим моментом. Соціальну ж ідентичність можна аналізувати за студентськими гаслами: «Януковича на нари — тоді підемо на пари!», «Студентський страйк — студентська солідарність!», «Молодь нації — за євроінтеграцію!» та ін.».

Книжка зібрала студентів та колег Надії Трач. «Це перша спроба соціолінгвістичного осмислення Майдану, спроба показати цінності, якими ми дорожимо, і те, як ми їх вербалізуємо, — ділиться враженнями доцент НаУКМА Людмила Дика. — Книжка написана для тих, хто був на Майдані і для кого кожен слоган викликає певні емоції. Гадаю, її варто також прочитати росіянам — можливо, завдяки цим коротким висловам вони зрозуміють, що насправді у нас відбувалося. Мені здалося, що Надії вдалося відтворити своєрідну словесну хронологію подій. Спочатку було жартівливо-грайливе: «Вітя, підпиши», потім — «Вітя, не зли Троєщину», а далі — «Подавись своей елкой!» і вже відверто агресивне: «Зека на нари!». Книжка Надії Трач — це дослідження українського спротиву через слово».