«Зустріч» майстра з генієм
У Національному музеї Тараса Шевченка відкрито виставку Олександра Саєнка (1899—1985 рр.)Це був самобутній і неповторний митець, народний художник України, чия творчість визнана Міжнародною організацією ЮНЕСКО. На відкритті виставки відбулась презентація книжки «Шевченкіана Олександра Саєнка», що є гідною вшанування пам’яті Кобзаря, автором якої є досвідчений і знаний дослідник творчої спадщини Олександра Ферапонтовича, автор понад 200 публікацій (книжки, альбоми, каталоги, статті в журналах, часописах, у пресі), присвячених аналізу сучасного художнього життя, заслужений діяч мистецтв України Ніна Саєнко.
Непересічний внесок у розвиток української образотворчості видатного митця України Олександра Саєнка заслуговує персональної виставки в залах культового музею національного Генія і Пророка Тараса Шевченка в рік 200-річчя від дня його народження, так і видання щедро ілюстрованої книжки-альбому «Шевченкіана Олександра Саєнка», яку з безмежною любов’ю та науковою ґрунтовністю підготувала головний дослідник творчості митця — його донька Ніна Саєнко.
Ніною Олександрівною видано дуже естетську за дизайном і цікаву за змістом книжку, що розкриває величність Духу двох могутніх постатей: Тараса Шевченка та Олександра Саєнка. В ній представлено унікальні матеріали, які автором видання оприлюднено вперше, а саме: твори О. Саєнка, присвячені перебуванню Тараса Григоровича у своїх друзів на Борзнянщині, де народився і виріс сам Олександр Ферапонтович, — у таких непересічних особистостей, як Віктор Забіла, Пантелеймон Куліш, Віктор Білозерський, Ганна Барвінок. А ще — дві акварелі з колекції родини Саєнків, вірогідно, майстерної руки самого Т. Шевченка.
На виставці творів безмежного шанувальника великого українського поета і художника світового масштабу, яким змалку був О.Ф. Саєнко, аквареллю, темперами, гуашшю, мозаїкою, соломою представлено його багатоманітне мистецтво, що пов’язане з народним буттям українців, з життям та творчістю його кумира Т.Г. Шевченка. Надто важливо, що експозиція дає нам глибоке розуміння національного стилю, який формувався на початку ХХ століття такими видатними діячами на ниві мистецької культури, як М. Жук, М. Бойчук, О. Мурашко, В. Кричевський, Г. Нарбут і, у тому числі, О. Саєнко.
Численні роботи Саєнка виявляють свою непересічну новизну, свіжість, проте особливо гостро вражає неповторний національний характер саєнківського відчуття світу, сприйняття природи, ставлення до рідної землі. Усі його твори, без винятку, містять справжній «дух української нації».
На виставці також експоновано рідкісні зразки народного мистецтва, старожитності з колекції О. Ф. Саєнка, які доповнюють загальне уявлення про побут та архітектуру того історичного часу.
Саєнківська національна ідея стала девізом і у творчому житті доньки видатного художника. Її талант — ніби зерно, що впало на добрий ґрунт і розквітло цвітом, на якому, безумовно, лежить відбиток творчості батька. Ніна була його улюбленою ученицею, і саме вона стала нащадком саєнківського духовного скарбу, що і віддзеркалюється в книжці, яку вперше представив Національний музей Тараса Шевченка у Києві.
Розумію, що Ніні Олександрівні було дуже важливим видати цю книжку саме до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка і до свого ювілею, правда, майже втричі меншого, ніж у Кобзаря.
Привітаємо ж Ніну Олександрівну Саєнко із виходом чудового, дуже потрібного для сучасної української культури видання і з її ювілеєм. Пані Ніна — жінка навдивовижу енергійна, креативна, творча. Впевнена, що це не остання її книжка, не остання виставка і не останній ювілей. Бажаємо Божої ласки в усіх багатьох її починаннях, мистецьких акціях, арт-проектах, які нею заплановано ще не на одне десятиліття!