Про радість, світло й образи зла

Експозицію можна побачити у Центральному будинку художника. Виставку організувала  Національна спілка художників України (секція декоративно-прикладного мистецтва Київської організації НСХУ).  У назву зі словосполученням «мистецтво вогню» закладено певну символіку. Адже художня кераміка, скло, метал безпосередньо пов’язані з випалом у печі на високій температурі (до 1400 градусів!): твори в реальності народжуються вогнем.  Як і їхні автори сьогодні — майстри професійного декоративного мистецтва, які разом з усіма українцями загартовуються у вогні війни, що розпочата проти нашого волелюбного народу ворожим сусідом.

Ця великомасштабна виставка, що нараховує понад 250 творів близько 100 авторів,  є результатом довгої, досить важкої, проте плідної праці команди кураторів — членів НСХУ Володимира Балибердина (ініціатора і організатора виставки, куратора розділу «Метал»), Зої Чегусової (автора концепції, куратора-координатора виставки), Марка Галенка (куратора розділу «Кераміка»), Стаса Кадочнікова (куратора розділу «Скло»), колективу Дирекції художніх виставок НСХУ на чолі з Ігорем Волощуком та багатьох напрочуд талановитих художників старшої й середньої генерацій, студентської мистецької молоді з різних міст України — Києва, Львова, Полтави, Харкова, Черкас, Хмельницького, Луцька, Ужгорода, Тернополя, Чернівців і навіть Слов’янська, Донецька, Сімферополя.

Виставка, що гармонійно складається з численних об’ємно-просторових  композицій, декоративних панно і посудин, арт-об’єктів у різноманітних техніках ліпленої та гончарної кераміки, гутного скла, вітража, кованого металу, ювелірного мистецтва, доволі відрізняється від інших вернісажів декоративно-ужиткового мистецтва, що проводяться у Спілці художників. Передусім тим, що вона готувалася  в межах певної мистецтвознавчої концепції, в контексті якої було визначено девіз виставки, який звучить: «Емансипація, реформа, новація», і  критерії підходу до творів: «образно-пластична новітність та художня якість рукотворності», під кутом яких Художньою радою і відбиралися роботи митців.

Концепція підказала і назву виставки. Термін «мистецтво вогню» (від французького Groupe des arts du feu) народився і поширився у Франції на зламі ХІХ — ХХ стст. в добу стилю модерн (1886 — 1914 рр.) — в період тріумфальної ходи декоративного мистецтва Західною та Східною Європою, зокрема й Україною. І саме стилем модерн було виголошено тріаду «емансипація, реформа, новація», яка на новому витку історії мистецтва на «повороті» ХХ — ХХІ ст. втілюється у творах сучасних художників-прикладників України. Кожен із них дуже індивідуально у своєму авторському стилі вирішує завдання свого часу, поставлене ще «колосами» модерну, що полягало в постійному занурюванні в нескінченне різноманіття форм і барв, утілених у неповторних пластичних образах в кераміці, склі, металі.

І тоді, й тепер спостерігається активне спрямування до новітніх образно-пластичних та технічних експериментів, а також тяжіння до сміливого прийняття нетривіальних форм і мотивів, що випереджають розуміння сучасників. І хоча мистецтво початку ХХІ століття стилістично мало пов’язане зі стилем модерн, проте і сьогодні, як і тоді,  створюються мистецькі раритети, в яких стираються межі між скульптурою й утилітарним предметом, пластикою і ужитковим мистецтвом, у чому можна переконатися, побачивши і, без сумніву, захопившись експозицію цієї неординарної виставки.

Декоративне мистецтво за природою своєю апріорі є мистецтвом позитивних емоцій: на його «території» є неможливими і неприпустимими «образи Зла». Тому експозиція виставки несе глядачам Радість і Світло, що, саме зараз, вважаю, є вкрай необхідним для наших співвітчизників, які довгий час перебувають у постійному психологічному напруженні.

Господи, як мріється, щоб на землі України палав лише творчий вогонь! І як хочеться нарешті цього дочекатися!

Виставку можна побачити до 8 лютого.