«Місток» Євгенії Басалаєвої

«Талант, як свічка. Якщо не буде рук, що її оберігають, вітри і протяги можуть її загасити». Ці слова, сказані академіком Миколою Жулинським зі сцени Національної філармонії України перед початком концерту-презентації «Культурно- мистецького благодійного фонду «Київ-Класік», мабуть, стали висловленням думок усіх присутніх того вечора у залі.

Для того, щоб талант розцвів, наявності самого таланту, як відомо, замало, потрібні спонсори. А для того, щоб сучасна академічна музика знайшла своє місце на концертних майданчиках, у теле- та радіо- ефірі і на прилавках музичних магазинів, потрібен не більш не менш — благодійний фонд. Саме з цією метою відома піаністка Євгенія Басалаєва заснувала «Київ-Класік». Вона хоче, щоб досить складні для непідготовленого слухача твори сучасних композиторів — українських і зарубіжних (забуті або рідко виконувані шедеври) — знайшли вагоме місце у музичній панорамі нашої країни. Хтось скаже: «А хіба вся ця музика не звучить в концертах, не входить до програм різних мистецьких фестивалів?» Звичайно. Але не є таємницею, що виконавці не часто звертаються до незнайомих класичних творів, віддаючи перевагу тій, що вже випробувана на слухацькій аудиторії. А що, насамперед, покликані пропагувати сучасну музику, таких як, скажімо, «Київ музик фест» і «Прем’єри сезону» у Києві, «Два дні і дві ночі» в Одесі — їх треба цілий рік чекати. І лише організатори знають, на якій межі людських можливостей вони робляться, влаштовуються, як правило, у борг, і щоразу — немов востаннє. До речі, в будь-якій цивілізованій країні, якщо відомий музикант захоче поїхати за кордон на якийсь міжнародний музичний форум із програмою, що складається з творів національних композиторів, міністерство культури профінансує цю поїздку. У нас про це лише можна помріяти. От і виходить, що без спеціального фонду у цілеспрямованій пропаганді сучасної музики не обійтися.

Влаштовуючи вечори камерної музики (їх відбулося чотири) Євгенія Басалаєва прагне того, щоб було цікаво не лише музикантам-професіоналам, а й пересічному слухачеві. В кожному із влаштованих концертів є своя «родзинка». У музично-поетичній композиції «Монолог із зоряних світів...» вірші українських поетів були ніби епіграфами до музичних творів Федора Якименка, Ігоря Стравінського та Якова Степового. Їх читала відома актриса Раїса Недашковська. А у програмі «Присвята», що була показана 7 лютого, «містком» між елітною і слухацькою музикою стали інструментальні інтермедії у виконанні ансамблю ударних інструментів «Арс нова», які створювали загадково-таємничу атмосферу. Щодо самої програми — вона повністю відповідала назві камерного ансамблю, який очолює Євгенія Басалаєва, — «Контрасти». Звучали орган, хоровий ансамбль, фортепіано соло і фортепіано разом із струнними. Стилістична палітра музики, починаючи від XVI сторіччя — славнозвісна «Аве, Маріє» Джуліо Каччіні та до XXI ст. — прем’єра твору Володимира Губи «Осяяння», демонструвала безмежні можливості, що їх митець може видобути із семи нот. До речі, включати прем’єри сучасних творів до програм, складених із композицій, відомих публіці, сягає ще у XIX сторіччя. Таким чином організатори концертів застраховували себе від провалу. Друковані програмки концерту містили відомості про композиторів і анотації на виконувані твори. А ще були світлові ефекти, що настроювали публіку на мрійливий лад.

Серед присутніх: Євген Станкович, Віталій Годзяцький, Олександр Канерштейн та інші композитори. Тепер їхні твори частіше з’являтимуться у панорамі концертного життя нашої столиці. А може, меломани, які прагнуть нового, доживуть до того, що мінімум раз на тиждень, як колись у старі добрі часи, у філармонії звучатимуть прем’єри творів українських та зарубіжних композиторів, які збиратимуть чи не весь Київ-музичний. Саме про це мріє засновниця новоствореного фонду «Київ-Класік» Євгенія Басалаєва.