Маріупольські «Вечорниці»

Його організувала Асоціація жінок Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, виступила і провела «Вечорниці». За словами Ірини Бадасен, голови жіночої асоціації, нині на комбінаті працює 32 тис. 394 жінки. Цехи і підрозділи підприємства мають широку географію далеко за межами Маріуполя... Організатори фестивалю, серед яких — творчі колективи Маріупольського телебачення (МТВ) і Палацу металургів, поставили за мету відкрити для жителів міста різні грані багатства національно-культурних традицій рідного краю, прилучити молодь до витоків, до чистих джерел національної культури.

У просторому фойє палацу гості ознайомились із виставкою художніх творів, зроблених працівницями комбінату: рушників, ікон, картин, сувенірів. Народний ансамбль «Шумка» грав запальні українські мелодії, під які витанцьовували жінки в різних національних костюмах — українки, циганки, німкені та інші. Так відбулась своєрідна імпровізована «розминка». А вже на другому поверсі палацу відбувся великий концерт. Власне, це був незвичайний концерт. На телеглядачів популярної в регіоні програми «Аз єсмь» очікував сюрприз — спеціальний випуск у прямій трансляції з Палацу металургів.

«Аз єсмь» — це авторська програма журналіста Сергія Рожновського, присвячена життю національних громад Маріуполя. До того ж це єдина програма в нашому місті, яка виходить українською мовою. За два роки від часу його існування на МТВ цей телепроект є одним із найбільш успішних. У січні цього року цикл програм С. Рожновського «Аз єсмь» був удостоєний гран-прі Всеукраїнського конкурсу «ЗМІ за міжетнічну толерантність».

У спецвипуску програми взяли участь представники національно-культурних товариств Маріуполя: німецького «Відергербурт» («Відродження»), грузинського «Джорджія», вірменського, польського, жіночих клубів грецького та єврейського товариств, національно-культурного товариства народу ромен «Новий світ», а також — латиноамериканської діаспори Маріуполя. Концертна палітра фестивалю вражала своєю яскравістю та різноманітністю національного колориту. Виступали професійні і аматорські колективи, лунали українські, грецькі, російські, циганські, вірменські, єврейські, польські, німецькі, кубинські народні пісні та мелодії. Для багатьох глядачів справжньою окрасою фестивалю став виступ дитячого Музично-хореографічного театру, який виконав фрагмент із опери «Зима-Весна» — «Колядки». І для тих, хто був у Палаці металургів або дивився програму «Аз єсмь» із екрана телевізорів, фестиваль запам’ятався атмосферою щирості та щедрості. Артисти різних національних громад дарували музичні подарунки. Народний ансамбль «Козачка» з села Хомутово (агроцех 19) виконав пісню «Козачий Дон», вокальний колектив «Стела» із селища Стила (агроцех 50) — грецьку народну пісню «Удронайде», народний ансамбль «Калина» із селища Мелекіно (агроцех 21) — українську весільну пісню «Бажаємо щастя». У виступах була і сврєрідна естафета поколінь. Шановна Аполінарія Федорівна Напча виконала народну урумську пісню, а наймолодша учасниця фесту, восьмирічна Ліза Козак, співала російську народну пісню «Самара городок».

Після завершення концертної програми ще довго спілкувались артисти і глядачі. Телекамери вже були вимкнені, а пісні і танці тривали...