Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Про гідне вшанування пам’яті

2021 року виповниться 130 років від Дня народження Володимира Симиренка і 100-річчя створеної ним Мліївської дослідної станції садівництва
10 грудня, 19:49

До редакції надійшов відкритий лист, який група науковців, громадських, культурних діячів адресувала Президентові України Володимиру Зеленському — з пропозицією про вшанування 130-річчя від Дня народження вченого-садівника Володимира Симиренка і 100-річчя створеної ним Мліївської дослідної станції садівництва. Пропонуємо його до уваги читачів.


Президентові України

п. Зеленському В. О.

Про вшанування 130-річчя від Дня народження видатного українського вченого-садівника, помолога та організатора вітчизняної садівничої науки професора Володимира Симиренка і 100-річчя створеної ним Мліївської дослідної станції садівництва

Високоповажний Володимире Олександровичу!

У грудні 2021 року виповниться 130 років від Дня народження видатного українського ученого-садівника, помолога та організатора вітчизняної садівничої науки професора Володимира Симиренка, репресованого на початку 1933 року і знищеного сталінським режимом 1938 року, і 100-річчя створеної ним Мліївської дослідної станції садівництва.

Разом зі своїм батьком та учителем, всесвітньої слави ученим Левком Симиренком вони створили унікальну українську садівничу школу, яка на той час посідала провідне місце у світі.

Великий учений та полум’яний патріот України, професор Володимир Симиренко загинув у розквіті творчих сил, на 47му році яскравого і трагічного життя.

Він залишив Україні свій величезний творчий спадок: кілька десятків фундаментальних наукових монографій, тисячі учнів та послідовників, низку науково-дослідних станцій, найбільший Інститут помології НААН України на Черкащині та перший у країні Всесоюзний науково-дослідний інститут плодових та ягідних культур (нині Інститут садівництва НААН у Києві).

Далекоглядний учений мріяв бачити Україну процвітаючою садівничою державою світу. Під його керівництвом вперше у світовій науці ще у 20 — 30-х роках минулого століття в Україні було проведено породно-сортове районування плодових порід, визначені оптимальні природно-кліматичні зони для промислового вирощування не лише для кожної плодової культури, а й для окремих сортів.

Вперше у світовій практиці професор Володимир Симиренко запровадив в Україні державне сортовипробування і створив розгалужену сортовипробувальну мережу. Учений є одним із основоположників в Україні не лише промислового садівництва, а й розсадництва.

Обстоюючи необхідність розвитку в Україні промислового садівництва як провідної та економічно і соціально важливої галузі, рішуче протидіючи сповзанню вітчизняної науки на рейки підтримуваної Кремлем авантюрної мічурінської схоластики, вчений-садівник та помолог світового рівня професор Володимир Симиренко став першою жертвою широкомасштабного сталінсько-мічурінського терору у вітчизняній агрономічній та біологічній науках.

Після арешту Володимира Симиренка створений ним у Києві Інститут садівництва перестав існувати як всесоюзна наукова установа. Його науково-матеріальну базу кремлівські мародери перемістили до провінційного містечка Козлова (нині м. Мічурінськ). Туди ж депортували майже всіх науковців і навіть техперсонал інституту.

Славетний симиренківський інститут та виплекану Володимиром Симиренком українську садівничу наукову школу на початку 1930-х рр. Москва та мічурінці знищили вщент. Широкомасштабні погроми тоді ж пройшлися по всіх дослідних установ, створених професором Володимиром Симиренком. Його ім’я та визначний творчий спадок на багато років викреслили з вітчизняної історії, садівничої науки та людської пам’яті.

Лише нещодавно за клопотанням громадськості та доньки ученого Тетяни Симиренко, громадянки Канади, в Україні зроблено перші кроки із вшанування пам’яті видатного ученого і великого патріота України. Тетяна Симиренко після здобуття Україною незалежності привезла із Канади рукопис батьківської праці й за свій кошт і за сприяння Української академії аграрних наук видала двотомну монографічну працю професора Володимира Симиренка «Часткове сортознавство плодових рослин» (Київ, Аграрна наука, 1995 — 1996).

Ще на початку 2002 року за нашим поданням Верховна Рада України ухвалила постанову «Про вшанування пам’яті великих українських учених садівників Л.П. Симиренка та В.Л. Симиренка» (Постанова Верховної Ради України № 3067-III від 7 лютого 2002 р.). На її виконання Кабінет Міністрів України підготував відповідне розпорядження № 281-р від 1 червня 2002 р.

На жаль, жодного із запланованих заходів, передбачених цими документами стосовно Володимира Симиренка, так і не було виконано. Всі виконавці-маніпулятори відзвітували заходами, які були передбачені вшануванням 150-річчя від Дня народження Л. П. Симиренка. Наше клопотання про необхідність виконання урядових постанов і вшанування 120-ї та 125-ї річниць від Дня народження професора Володимира Симиренка (2011, 2016 рр.) не знайшло підтримки з мотивацією майбутнього відзначення його 130-ї річниці.

Зважаючи на ситуацію, яка склалася з виконанням уже ухвалених урядових постанов, та прийдешні ювілейні дати, звертаємося до Вас, шановний пане Президенте України, з проханням, незважаючи на воєнні дії на сході України, пандемію коронавірусу та економічну кризу в державі, гідним чином вшанувати в Україні пам’ять цієї видатної людини і великого патріота України.

Ці важливі для нашої держави ювілейні дати не потребують великих фінансових витрат.

Ідеться лише про таке:

1. Створення ювілейного комітету.

2. Проведення всеукраїнської науково-практичної конференції.

3. Видання монографії про життєпис і наукову спадщину професора Володимира Симиренка.

4. Видання вибраних праць ученого.

5. Надання імені професора Володимира Симиренка Інституту садівництва НААН, створеного ним 1930 року, та долучення до назви Дослідної станції помології ім. Л. П. Симиренка у Млієві імені видатного вченого.

6. Встановлення меморіальних дощок ученому в місцях, пов’язаних з його життєвим шляхом і науковою діяльністю.

7.  Поліпшення матеріально-технічної бази Дослідної станції помології ім. Л. П. Симиренка та меморіального музею родини Симиренків.

З повагою,

ВОЛЬВАЧ П. В., голова Кримської філії НТШ, академік УЕАН, дійсний член НТШ, лауреат Премії ім. Л. П. Симиренка НАН України, симиренкознавець, м. Ірпінь

КОВАЛЬЧУК М. П., заслужений працівник культури України, симиренкознавець, м. Городище

ЛИСЕНКО Т. Г., директор комунального закладу «Центральна районна бібліотека ім. В. Симиренка Городищенської районної ради», м. Городище

МЕЛЬНИЧЕНКО В. М., канд. істор. наук, професор, голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України, м. Черкаси

ПОЛІЩУК В. Т., д-р філол. наук, професор, голова обласної організації Національної спілки письменників України, м. Черкаси

САХНО О. Я., виконавчий директор Черкаського земляцтва в Києві, м. Київ

ЧОС В. Г., історик, письменник, член НСЖУ, заслужений краєзнавець України, лауреат Премії ім. Л. П. Симиренка, почесний громадянин м. Городище

ЩЕПАК О. Г., громадський активіст, м. Городище

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати