Про добро, зло і красу
Сумська поетеса Людмила Ромен 28 січня відсвяткувала свій день народження. На жаль, її ім’я мало відоме широкому загалу читачів, проте прочитавши хоча б одну її збірку, читач не залишиться байдужим до творчості цього майстра художнього слова. Творчість Людмили Ромен відзначається оригінальністю, несподіваністю образів, а найбільше — творчим пошуком, емоційністю, які знайшли пристанок у її серці за таке недовге, але нелегке життя. Її збірки «На вітрянім вогні», «Мовчать дерева роду», «Яблука з неба» сповнені щирістю та інтимністю.
Книга «Білий лебідь — лебідь Чорний» з’явилась рік тому в знаменні для України часи. У ній яскраво відображені прадавні традиції та вірування, які позначилися на побуті, ментальності й світосприйняття українців. Поетеса розкриває дві сторони життя, зображуючи добро й зло, красу і бридоту, правду й несправедливість. Назву своєї книги вона взяла із стародавньої язичницької легенди про Білобога та Чорнобога.
Уся творчість Людмили Ромен просякнута думкою про Батьківщину та її майбутнє. Часто поетеса звертається до творчості Тараса Шевченка. Його слова допомагають авторці відкрити своє бачення світу, вона використовує їх як аргументи своїх власних переконань.
