«Післясмак Дня Гідності»

Костянтин ДАНИЛЬЧЕНКО, виконавчий директор благодійної організації «Сто відсотків життя. Кропивницький»:

— З 20 по 27 листопада на Кіровоградщині, як і по всій Україні, тривав європейський день тестування на ВІЛ. Наша благодійна організація долучилася до пропаганди тестування цікавим способом. Зараз у Кропивницькому тривають зйомки першого реаліті-шоу «Хочу тут жити», його фіналісти — п’ять пар — отримали від організаторів завдання зробити щось корисне для міста: провести день у притулку для бездомних тварин, попрацювати волонтерами проєкту «Баба Єлька» тощо. Одне із таких завдань підготували ми з колегами: кожна з пар мала прийти до нас і пройти тестування на ВІЛ, дізнавшись про свій статус. Ще одним завданням було привести з собою, тобто заохотити до тестування ще п’ятьох осіб будь-якого віку чи трьох чоловіків від 30 до 40 років.

Вони мали викласти на своїх сторінках у соцмережах короткі відео з враженнями: наскільки легко чи складно протестуватися самим і змотивувати інших людей пройти тестування. Таким чином ми ніби закликали «хотіти тут жити», турбуючись про власне здоров’я, знаючи свій ВІЛ-статус. Крім того, така акція — це в тому числі й моніторинг, можливість глибше зрозуміти нашу роботу, побачивши її очима клієнтів.

До речі, у межах проєкту «HealhtLink» можливо замовити тест додому і протестуватися самому, це досить зручно і безпечно в умовах коронавірусної кризи. Замовити тест додому можна на сайті https://prozdorovia.in.ua/.

Дмитро СIНЧЕНКО, координатор Руху опору капітуляції в Кропивницькому:

— Позитивним моментом для мене і моїх друзів було відзначення річниці Революції Гідності та Дня Гідності та Свободи, яке ми організували на площі Героїв Майдану. Ми відзначили цю подію акцією протесту проти дій влади і озвучили наші вимоги на центральній площі міста.

Погане — через два дні після мітингу у мене вдома з’явилася поліція з протоколом за порушення карантину під час акції. За їхніми словами, того вечора на площі зібралося більше 80 осіб. На мою думку, наш захід повністю відповідав вимогам Конституції — ми завчасно повідомили про мирне зібрання органи влади, дотримувалися правил карантину, учасники були в масках, роззосередившись фактично по всій площі. Це підтверджують світлини у ЗМІ.

Що цікаво, це єдиний такий протокол на все місто і на всю Україну, хоча я точно був не єдиним учасником, практично у всіх обласних центрах відбулися подібні акції і на їхніх учасників чомусь не складали протоколи... Тобто Кропивницький відзначився. Коли я виніс цю інформацію в публічну площину, виявилося, що є чимало громадян, готових мене підтримати. Юристи вже займаються цією справою, і я впевнений, що вона буде для мене виграшною або в першій, або в другій інстанції. Поліція не має повноважень обмежувати кількість учасників мирного зібрання, тому я вважаю, що підстав для звинувачень у правоохоронців не має бути. Це більше схоже на відверті переслідування мене як координатора РОК. Чим саме я так насолив нинішній владі? Може, тим, що за цей рік ми провели десятки акцій протесту? Може, те, що я домігся відкриття кримінального провадження проти українського керівництва за статтею «державна зрада»? Може те, що Верховний Суд за моїм позовом до президента Зеленського розглядає справу про незаконне прослуховування активістів? Звісно, приводів мене недолюблювати у влади достатньо...

Але є й інші хороші новини — минулого тижня закінчив читати книгу Юрія Винничука «Нічний репортер». Це захоплива детективна історія про львівського журналіста, який веде розслідування резонансної смерті впливового політика. Події відбуваються у Львові 30-х років минулого століття. Читач повністю занурюється в атмосферу тих років, яка передається і в діалогах героїв, і в описах побуту, і в старих назвах вулиць та районів, і в поясненні суспільно-політичної ситуації, як внутрішньої, так і зовнішньої... Світ знаходиться на порозі нової війни, але героям не до цього — вони зайняті розслідуванням. Що цікаво, фінал в романі відкритий, і кожен може зробити свій висновок щодо того, хто ж насправді причетний до вбивства. Я досі відчуваю післясмак, тому і всім раджу...

Сергій ЯКУНIН, керівник відділу по роботі із засобами масової інформації  міської ради м. Кропивницького:

— Повідомлю насамперед про погане: різке збільшення кількості захворювань на коронавірус серед посадових осіб місцевого самоврядування у Кропивницькому  змусило міську владу вжити невідкладні заходи з обмеження доступу до приміщення міськради. Таке рішення прийняли передусім для здоров’я кропивничан та для створення  умов безпеки працівникам міської ради.

Відповідно до розпорядження міського голови, тимчасові обмеження набули чинності із 19 листопада на період дії карантину. Проте увесь спектр адміністративних і соціальних послуг кропивничани можуть отримати у повному обсязі: ЦНАП працює у штатному режимі з дотриманням протиепідеміологічних вимог, а працівники міської ради, за необхідності, завжди спускаються до відвідувачів, щоб допомогти їм у вирішенні актуальних  питань.

Доступ на наради, засідання, що проводяться у міській раді, обмежений списками запрошених, які складають організатори заходів. Нагадаю, що місто перебуває в помаранчевій карантинній зоні і має дотримуватися накладених таким статусом обмежень,  зокрема і щодо кількості учасників заходів.

У той же час, обмеження у фізичному доступі до міської ради жодним чином не спричинить обмеження інформації про її діяльність: з усіх заходів будуть організовані онлайн-трансляції. Ми продовжимо практику проведення брифінгів на майдані перед міською радою, практикуватимемо телефонні коментарі і оперативніше опрацьовуватимемо інформаційні запити.  Крім того, в межах дозволених квот, журналісти, у першу чергу фотокореспонденти і відеооператори, матимуть можливість працювати по черзі  під час проведення заходів.

Сподіваюся, що запроваджені обмеження все ж матимуть тимчасовий характер і врешті-решт людство повернеться до звичних умов життя і праці. А поки всім здоров’я! Бережіть себе і будьте відповідальними перед іншими!