Чужа церква

Випадково довелося ознайомитися з виданням Синодального відділу релігійної освіти, катехізації й місіонерства УПЦ газетою «Родительский комитет». Виходячи з назви газети, можна було передбачити, що мова буде йти про виховання дітей у православному дусі. Справді, цьому присвячено чимало матеріалів. Але газета не обмежується проблемами виховання дітей та молоді, а торкається проблем політичних, ідеологічних, культурних. Це право газети, і, мабуть, в цьому не було б нічого поганого, якби висвітлювання цих проблем не було заангажованим.

Ось, у серпневому номері газети за 2020 рік, є велика стаття-зойк «Родители, посмотрите в школьные учебники своих детей — это просто мрак!» Підготувала цей матеріал Інна Болдирєва. Назва статті вже бентежить: маючи певне спілкування зі школою, ніколи не чув гани на підручники від батьків чи педагогів, навпаки абсолютна більшість людей відзначала гарну якість як змісту, так і оформлення підручників.

Авторка цитує уривок з підручника географії для 8 класу (автори П.О. Масляк, С.Л. Капіруліна): «Славяноязычные россияне имеют угро-финское происхождение, а ближайшие к ним по языку болгары — тюркское». Авторка оголошує це курзу-верзу і закидає, що автори підручника викреслили росіян і болгар із слов’янських народів. Так, якщо й досі вірити у створену в СРСР теорію про «спільну колиску» трьох східнослов’янських етносів, то з цієї позиції написане в підручнику — це жах. Якщо ж дослухатися до об’єктивних наукових знань, то давно відомо, що на землю Фракії прийшли спочатку слов’янські племена, а потім більш чисельні тюркські. Тюркські племена дали назву майбутній країні — Болгарія, а з трьох основних мов, які існували на цих теренах: фракійської, слов’янської й тюркської — перемогла саме слов’янська мова. Є чудовий доказ існування різних етносів на теренах давньої Болгарії. У знаменитій своїми фресками Боянській церкві на одній з фресок зображена княгиня-слов’янка Десислава (на мій погляд — це найкращий у світі портрет слов’янки ХІІІ ст.), а на іншій фресці — її чоловік Калоян, людина явно неслов’янської зовнішності.

Відносно угро-фінського походження більшості росіян — то ось свідчення видатного російського історика В.О. Ключевського: «Великоруське плем’я ...було справою нових різноманітних впливів у краю, який лежав поза старою корінною Руссю і в ХІІ ст. був більше інородницьким, ніж руським краєм». Інородці — це були численні фінські племена. На жаль, немає фресок, які б наочно підтвердили чисельну перевагу неписемних фінських племен на цій території.

В підручнику «Історія України» для 5 класу (автор В.С. Власов) Інну Болдирєву зачепило те, що Майдан 2014 року виголошується видатною подією сучасної України. Ось як вона сприймає події на Майдані: «И хотя в телеэфире за последние годи десятки раз уже проговорено о том, что дело об убийстве того же Нигояна до сих пор не расследовано , что этот человек был убит картечью выстрелом в спину с места, которое «Беркутом» не простреливалось, авторы материалов о Майдане упорно продолжают тиражировать чистейшую ложь о всех событиях, связанных с трагическими для Украини событиями 2014 года». Стиль безапеляційний: «чистейшая ложь о всех событиях...». Хто конкретно вбив Нігояна і справді досі невідомо, і вже навряд чи колись буде відомо, але мотив авторки — не знайти істину в аргументах і фактах, а відмазати від цього вбивства «Беркут» і оббрехати журналістів, які висвітлювали події на Майдані. Що ж — це цілком в ідеологічному річищі УПЦ, яка не підтримала Майдан.

Звертається авторка й до математичних і природничих наук. Щоправда, зміст підручників не аналізує, а вихоплює помилку вчителя, який в період весняного нокдауну давав уроки школярам по телебаченню: «Во время карантина мы уже видели по телевизору, как учитель отнимает от 30-ти 2 и получает 18. А скоро так будут делить, умножать, складывать и вычитать наши дети, потому что физику, химию, геометрию и алгебру теперь свели в один предмет под названим «Естественные науки».

Безумовно, погано, що вчитель, якого слухають мільйони школярів, зробив примітивну помилку, а скоріше просто обмовився в телеефірі, але робити тут же висновок, що наші діти не будуть знати ні математики, ні фізики, ні хімії — це та логічна помилка, яку ще римляни називали «petitio prinsiri», тобто передбачення засади. Ця логічна помилка не випадкова, а навмисна: дуже вже авторці хочеться довести нікчемність української освіти.

І наостанок розмови про газету «Родительский комитет» (до речі, вона видається в нашому Харкові) використаємо цитату з номера за 16 жовтня 2020 року зі статті «7 лет в атмосфере ненависти и тотальной лжи»: «Вашего Майдана никогда не было, дорогие украинцы! То что вы называете Майданом, было неприкрытым американским вторжением, осуществленным с помощью неправительственних организаций, разведывательных служб, наемников США и представителей ЕС, а также знаменитой цифры, которая была потрачена США на «развитие демократии в Украине».

Читаєш такі слова і гадаєш: чи то церковна газета, чи то кремлівська агітка. РПЦ (незалежність УПЦ — це відома фікція) завжди славилася вмінням вчасно лягати під владу. Згадую яскравий приклад з 60-х років минулого століття. Мій старенький родич, людина дуже віруюча, пішов до церкви на Великдень. Вранці він повернувся і, коли ми сіли за стіл розговлятися, не тільки пом’янув Христа, а й вигукнув: «Сказав батюшка, що наша п’ятикутна зірка буде сяяти на всій земній кулі». Дивно, куди ходила ця людина: святкувати Великдень чи на збори членів КПРС. Не міг священник сам від себе таке говорити, бо ієрархічна дисципліна в РПЦ завжди була на гідному місці.

Сьогодні вже не стоїть питання п’ятикутної зірки на всій земній кулі. Зараз в РФ інші ідеологеми, однією з яких є просування  «русского міру» по всьому світі. І як в такій справі без РПЦ! Томос підірвав позиції УПЦ, вона стала в Україні неканонічною. УПЦ слідом за РПЦ розірвала євхаристичне спілкування з Вселенським патріархатом. Тепер вона є щось на кшталт секти в Україні. На жаль, вона сповідує не тільки загальнолюдські цінності, а й активно просуває цінності чужої держави, держави-агресора. В Україні перманентно лунають гучні політичні сварки, про УПЦ наче зовсім забули, а вона продовжує працювати на РФ і поширювати її ідеологічну отруту.