Олександр НIКУЛIН: Будь-якого мера адміністрація може «поставити на місце»

Захоплення мерії в Кіровограді підтвердили політичну заангажованість місцевих адміністрацій і їхню залежність від вказівок з Банкової.

Незадовго до цих подій п. Нікулін, мер Кіровограда, був гостем нашої газети. Розмова стосувалась різних тем, але тепер, після захоплення мерії, особливо цікавою здається та його частина, в якій п. Нікулін говорив про устрій нашого місцевого самоврядування. З'ясувалося, що обрані городянами мери, не завжди, м'яко кажучи, можуть не тільки мати власну політичну позицію, а й вiдстоювати елементарні інтереси цих самих городян.

— Після того, як ми підтримали висунення мера Черкас Володимира Олійника претендентом у кандидати на посаду президента, почався серйозний силовий тиск, з'явилися перевіряючі на деяких комунальних підприємствах у Кіровограді. Нещодавно я опинився в передачі «Досьє», на УТ-1, у ній з негативного боку показали оточення трьох претендентів — Мороза, Олійника і Ткаченка. Чесно кажучи, я задоволений цим. Вони нам роблять безкоштовну рекламу.

— А як ставляться до висунення в Асоціації міст?

— Офіційне рішення не приймалося. Не хочу сказати, що нас підтримала більшість мерів — такого немає. Звісно, в розмові один на один більшість підтримує нас, але складно чекати від таких досить залежних людей, як мери, відкритої підтримки. Органи обласної адміністрації можуть поставити будь- якого неугодного на місце. Адміністрація Кучми зараз активно працює над тим, щоб мери міст зібралися і підтримали на якомусь заході Леоніда Даниловича. Я гадаю, що навіть коли такі збори будуть, на них не буде прийнято рішення на підтримку того чи іншого кандидата.

— Ви щойно сказали, що неугодного мера можна поставити на місце. Яким чином? За Конституцією міста не повинні залежати від державних адміністрацій, мерів обрано народом, місто має свій бюджет...

— Головна суперечність місцевого самоврядування — посади (депутатів, мера) формуються знизу вгору (виборами), а бюджет — зверху вниз. Тільки-но міської голова стає трохи самостійною фігурою, йому починають обрізати бюджет, за рахунок того, що скорочують нормативи відрахувань від податків. Нормативи ж формуються в обласній раді.

— Як таке може бути? Адже Конституція передбачає формування обласних бюджетів суб'єктами самоврядування на договірних засадах, так би мовити, на спільні цілі.

— Поки ще діє старий закон про бюджетну систему, в якому закладено радянський принцип формування бюджету зверху вниз. Це відбувається таким чином. Уявіть собі, що міський голова торік попрацював нормально — перевиконав доходну частину міського бюджету. За нормами відрахування, прийнятими облрадою, податок на прибуток, наприклад, ділиться так — 70% залишається в місті, 30% — йде до обласного бюджету. Після того, як місто одержало доход, йому просто зменшили норми відрахувань. Тепер місту залишають 60% податків, адже обласній адміністрації простіше ділити, аніж заробляти. Фактично мій бюджет став меншим, аніж торік, бо я гарно попрацював.

— Виходить, що вже три роки в країні функціонує бюджетна система, котра повністю суперечить Конституції?

— Так. Про цю проблему взагалі умовчується в нашій країні. Реформування бюджетної, податкової та фінансової систем ще й не починалося. Тільки зараз ми підходимо до прийняття бюджетного кодексу, який має поставити все на свої місця.

— Чому ви не змінюєте нормативи відрахувань податків через рішення обласної ради? Адже вона тепер формується, а не обирається і, здавалося б, вам має бути легше?

— Облрада формується дуже несправедливо. Місто з 300-тисячним населенням, таке як Кіровоград, дає 3 депутатів, і район у 20 тисяч теж дає трьох депутатів. Нас там меншість. Райони, керовані адміністраціями, прагнуть перерозподіляти гроші на свою користь. Звідси і всі конфлікти між містом і областю в Україні — в Одесі, Черкасах тощо.

— Ще в середні віки міста кооперувалися між собою для боротьби з феодалами. Ситуація в Україні вельми нагадує середньовіччя, але кооперації ваших дій не видно. Скажіть, будь ласка, скільки у нас міст?

— В Асоціацію входить більше 250 міст.

— 250 міст за три роки не змогли вирішити дуже просту з політичної точки зору проблему приведення бюджетної системи у відповідність з Конституцією. Ви могли створити дуже могутнє лобі в парламенті для розв'язання цього питання. Проблема настільки очевидна, що для її рішення вас підтримали б депутати найрізноманiтнiших поглядів. Втім, цього не зроблено. Чому?

— Попередня Верховна Рада та її бюджетний комітет були, м'яко кажучи, «ніякі». Цього року ми вже пролобіювали — є проект бюджетного кодексу, в розробці якого ми брали активну участь, його прийнято у першому читанні. Я сподіваюся, що його приймуть і вже на наступний рік бюджет буде формуватися так, як належить.

— Судячи з бюджетної резолюції і заяв спікера — ні.

— Я не кажу, що наша асоціація — сильна організація. Як ми можемо бути сильними, якщо все життя ми були під Президентом. Та й потім, самі мери теж різні: на когось відкрито справи, багато хто просто боїться. Тільки зараз починають визрівати ті особистості, які розуміють, що вони обрані народом і мають захищати інтереси своїх виборців і нести відповідальність перед ними. Тому чекати поки що на великі успіхи у вiдстоюванні своїх інтересів не доводиться.