Мер і заходи

Попри те, що от уже понад два місяці українська столиця живе під керівництвом Леоніда Черновецького, дещо з «ери» Омельченка в місті залишилося. Наприклад, днями на одному з бюветів у районі Виноградаря кореспондент «Дня» прочитала табличку: «Шановні кияни! Пийте джерельну воду на здоров’я. Ваш мер Олександр Омельченко»... Але цей випадок, швидше за все, — виключення з правил. Адже екс-мера зараз не те що згадують рідко, — про нього, схоже, повністю забула громадськість. Благо — його наступник робить усе для цього.

Здивувати — означає перемогти. Судячи з усього, саме цим принципом у своїй роботі і керується новообраний мер столиці Леонід Черновецький. Він дивує регулярно — рішеннями, ідеями, планами. А головне — особливим поглядом на все навколо. Утім, судіть самі. Подаємо деякі фрагменти з останнього спілкування київського мера з представниками ЗМІ.

ПРО ЛАВКИ «З ДУШЕЮ» ТА СЛОВО ПРАВДИ

«Усі процеси в місті взяті під контроль. Це — підготовка до зими, труби іржаві, можуть протекти... Крім того, ухвалено рішення вивішувати довідки про стан води, щоб люди не пили воду, яка може їх отруїти. Вода в кожному бюветі має своє призначення. Це і лавочки, які фарбують посилено. Можливо, фарбують поки що без душі. Але, втім, вони це роблять. Вони знають, що я цього вимагаю. Завтра вони фарбуватимуть їх із душею. Тоді кожному, хто проходитиме повз них, захочеться сісти та подумати про що-небудь хороше...

Що я вже зробив? Перше. Слово свободи для українських громадян уже прозвучало за повною програмою. Я показав, як повинна працювати влада зі своїми виборцями. Це стосується всіх, хто дивиться передачі з моєю участю та приймає головні рішення в країні. Це дуже важливо, бо спершу було Слово, і слово було в Бога, і слово було — Бог. Це — чиста правда. Тому що спочатку треба просто розказати, як і що повинне бути. Я займаюся питаннями деполітизації Київради,.. щоб у місті було красиво, був порядок, у будинку було затишно й тепло».

ПРО ПЕРЕХОДИ ТА МЕТРО

«Я думаю настільки швидко будувати метро разом із Київрадою, наскільки це можливе. Головні фігури мого блоку і депутати деякі з інших блоків і партій проїхалися в метро. Учора мені доповіли, що існують деякі проблеми. Я прискорю будівництво метро. Але це не робитиметься так, що я поїду розрізати стрічки на кожному відкритому метро, наче це моє особисте досягнення.

Мені не подобаються київські переходи, які заважають людям вільно ходити. Не подобається, що паралізована робота із притягнення до відповідальності людей, які створюють затори на дорогах, ставлять машини в два ряди. Це погано. Я звернувся до всіх фракцій і запропонував ухвалити закон про збільшення штрафів за неправильне паркування та стоянки. Але я категорично заперечуватиму проти зняття номерів і інших адміністративних покарань, які жодного стосунку до свободи та демократії не мають. Усе, що я пропонуватиму, — це покарання гаманця, але не гідності тих людей, які щось порушують. Нехай гроші тих, хто нахабно кидає машину посеред дороги, йдуть до бюджету. Це не фантазії багатої людини, яка хоче привернути до себе увагу. Це моє розуміння життя».

ПРО ВIДХОДИ

«Мені дуже сумно, що я займаюся сміттям у місті Києві. Але одночасно я вважаю, що це нормально. Що ж, для цього мене обрали. Я займатимуся сміттям і буду найкращим фахівцем у цій частині протягом найближчого часу. Поки що я лише готуюся, щоб розповісти вам про сміття якнайдетальніше. Сміття справді є проблемою. І вона дуже важлива».

ПРО ТАРИФИ I КВАРТИРНI ЧЕРГИ

«Вам, журналістам, не чекати підвищення тарифів (комунальних. — Ред.). Тим, хто багатий, — чекати, ще й багаторазового. Для цього я призначив колишнього прем’єр-міністра України, дуже діяльну, на мій погляд, людину, пана Пустовойтенка своїм заступником. Перші рішення Київради будуть присвячені цій темі. Збільшувати тарифи доведеться, але я не допущу, щоб це зачепило тих, хто не має на що жити. Це питання однозначно для мене вирішене. Що стосується енергоносіїв — це вирішую не я, а Кабінет Міністрів. Води? Це я. Ми зараз інвентаризуємо багато процесів. Я хочу точно знати, хто за порогом бідності, а хто живе в розкошах. Таких у Києві вистачає.

Сьогодні у квартирній черзі нараховуються 140 тисяч осіб. Із них 30% хочуть мене надурити, тому що ці люди насправді прописують на один квадратний сантиметр (а сьогодні закон це дозволяє) хоч сто чоловік. Для того, щоб я повномасштабно взявся за вирішення цієї проблеми (в мене готові 2700 ордерів, це втричі більше, аніж видавало колишнє керівництво, але мені цього не достатньо, я думаю, що ми ці цифри збільшимо в кілька разів), я створюю зараз комісії, які спочатку складатимуть акти про те, що насправді відбувається в тій чи іншій квартирі, чи справді люди потребують цієї квартири. Для мене головне розуміння, що там дійсно неможливо жити. Я хочу знати точно, що обтяжену потребою людину не використовують її родичі. Мені не подобається, що ті квартири, які видають, можна одразу приватизувати. Тільки в 2007 році вийде закон про комунальне житло. Адже навіть отримуючи квартири чесно, вони їх приватизують і роблять об’єктом пильної уваги з боку бандитів різних структур: кримінальних, напівкримінальних тощо... Не приватизовуйте квартир, вас уб’ють. Поки ви знаходитеся в комунальному житлі — у вас немає проблем».

ПРО «МОВНУ» ПРОБЛЕМУ

«Моє особисте ставлення до проблеми надання російській мові статусу регіональної? Я один з авторів законопроекту про дві державні мови. Що стосується української мови. Я дедалі більше розмовляю рідною мовою. Я вважаю, що вона чимраз більше вимагає опіки. До речі, я не розмовляю з вами українською мовою тільки тому, що втрачу кураж. Коли я говорю українською мовою (а я вже нею розмовляю набагато краще, ніж раніше), то ви отримаєте інший ефект, вам буде не дуже цікаво. Коли я нею класно спілкуватимуся, я відчуватиму, що кураж не втрачається, тоді я почну говорити виключно українською мовою.

Я заговорив українською, я полюбив Україну і став патріотом. Я 100-відсотково став українцем. Відтоді більшого, ніж я, патріота й українця не існує».

ПРО АРХIСТРАТИГА МИХАЙЛА

«Я хочу підібратися до генерального плану Києва та презентувати його всім киянам. Деякі речі, я просто не знаю, що з ними робити. Ось стоїть на цій площі, ...це просто чорт якийсь. Це... Як його там звати? Там, де раніше були фонтанчики, зараз там торгові центри... О! Архістратиг Михайло! Точно. Ну, він схожий на диявола. Так сказав патріарх Філарет. Я завжди думав, що лише я так вважаю. З’ясувалося, і він так вважає. Якби він був схожий на святого, то біля нього б проходили молодята і раділи, що вони знайшли одне одного. А так...»