Ланцюг злочинів
У середу в Києві під будівлею МВС люди вимагали знайти і покарати винних у нападах на активістів і журналістівЩороку в Україні відбуваються резонансні злочини проти людей з активною громадянською позицією. Проте, якщо придивитись уважно, то не можна розподіляти ці вбивства та замахи на до та після початку війни 2014-го року. Вбивства журналістів та інших незручних для тих чи інших кланів та сил людей відбуваються з 1990-х років. Повний перелік вбитих журналістів в Україні за цей період окремо оприлюднений на сайті «Вікіпедія». Це і столичний журналіст, який на шпальтах свого інтернет-видання викривав злочини тодішнього президента Леоніда Кучми Георгій Ґонґадзе, і журналіст зі Слов’янська Донецької області Ігор Александров, і луганський журналіст Петро Шевченко тощо. Всі вони стали ланками в ланцюгу смерті, який не обривався ніколи.
Внутрішні суперечності в Україні для агресора були лише елементом реалізації злочинних планів. Після злочинів на Майдані, які вчинила проросійська влада проти власного народу, багатьом здавалось, що подібне не зможе повторитись ніколи. Потім настала війна... Жертви пішли не на сотні, а на тисячі. Смерті активістів, журналістів та навіть політиків, деякі з яких приїздили в Україну рятуючись від московської влади, так чи інакше вписувались в канву розправ з «інакомислящімі». Часто антуражем цих досить показових, а інколи і демонстративних смертей були різного плану версії побутових моментів, внутрішніх розборок або просто начебто випадковостей.
Тенденція трагедій не може залишати байдужими суспільство. В середу в Києві під будівлею Міністерства внутрішніх справ люди вимагали знайти і покарати винних у нападах на активістів і журналістів. Захід був організований громадською ініціативою «Декларація небайдужих» і в ньому взяли участь близько 150 осіб з плакатами «Безкарність вбиває», «Непокаране зло зростає» тощо. В анонсі акції в мережі facebook були оприлюднені імена загиблих активістів і журналістів за останні роки.
«З 2016 року один за одним відбуваються вбивства та напади на журналістів, активістів, правозахисників та блогерів по всій країні. Їх частота та інтенсивність зростає, проте жоден з цих випадків не розслідуваний ефективно правоохоронними органами та не доведений до суду», — було написано в дописі.
• 20 липня 2016, Київ. Вбивство журналіста Павла Шеремета.
• 23 грудня 2016, Торецьк Донецької області. Напад охорони нардепа Ігоря Шкірі на місцевих активістів та журналістів під час засідання міської ради.
• 17 квітня 2017, Торецьк Донецької області. Спалено автомобіль місцевого волонтера і активіста Володимира Єльца.
• 11 вересня 2017, Одеса. Невідомі напали на волонтерку і помічницю народного депутата Аліну Радченко.
• 24 червня 2017, Одеса. Жорстоко побито місцеву активістку Світлану Підпалу.
• 30 серпня 2017, Харків. Напад на голову ГО «Харківського антикорупційного центру» депутата Харківської обласної ради Дмитра Булаха.
• 2 листопада 2017, Сєверодонецьк Луганської області. Вбито депутата Сєверодонецької міської ради, проукраїнського громадського діяча Сергія Самарського.
• 27 грудня 2017, Київська область. Зникла активістка Ірина Ноздровська, яка займалася розслідуванням ДТП, в якому загинула її сестра.
• 22 лютого 2018, Рівне. Підпал офісу проекту журналістських розслідувань «Четверта влада».
• 16 березня 2018, Кривий Ріг. Побито місцевого громадського діяча Сергія Мокрякова. Нападники не встановлені.
• 2 травня 2018, Київ. Напад на учасника АТО Дмитра Вербича. Підозрювані встановлені. Досудове слідство триває.
• 24 травня 2018, Одеса. Напад на місцевого активіста, голову ГО «Небайдужі» Сергія Стерненка.
• 5 червня 2018, Одеса. Напад на антикорупційного активіста Віталія Устименка.
• 18 червня 2018, Херсон. Невідомі напали на журналіста Сергія Нікітенко, він пов’язує напад із професійною діяльністю.
• 31 липня 2018, Херсон. Здійснено напад на радницю міського голови Херсона Катерину Гандзюк, відому тим, що вона викривала корупційні схеми херсонської поліції.
• 31 липня 2018, Бердянськ Запорізької області. Двома пострілами в спину невідомий чоловік убив добровольця АТО і активіста Віталія Олешко (позивний «Сармат»).
В останньому випадку поліція якраз оперативно спрацювала — заарештувала п’ятьох осіб, які за попередніми даними безпосередньо причетні до цього злочину. Підозрюваними виявились колишні бійці батальйону «Торнадо», які згодом перейшли до загону «Азов». Однією із версій, яка перевіряється, є конфлікт Віталія Олешка з місцевою владою.
Наголосимо, що наведений перелік злочинів лише за визначений період, і всі вони виявились нерозкритими, а злочинці непокараними. Учасники акції вважають, що напади на активістів, громадських діячів, правозахисників та журналістів повинні розслідуватись на загальнонаціональному рівні.