Запорукою надвисокого рейтингу Володимира Зеленського з самого початку його політичної кар’єри став, так би мовити, електоральний шпагат. Саме це й забезпечило голоси ідеологічно полярних кіл суспільства. Таким чином, серед прихильників ЗеКоманди опинилися як затяті «націоналісти» з заходу, так і «прорадянські елементи» зі сходу та півдня.  

Збереження цього «шпагату», здається, і стало одним із головних завдань команди новообраного президента. Втім, поїздка Володимира Зеленського до Сполучених Штатів і виступ на Генеральній Асамблеї ООН свідчить, Офіс Президента визначається з ідеологічними вподобаннями. Поки що це непевні кроки, але навіть вони призведуть до дуже серйозних наслідків.

РОСІЯ – АГРЕСОР

Легко згадати, як ще зовсім недавно Володимир Зеленський називав російських найманців – «повстанцями», а його офіційний прес-секретар Юлія Мендель висловлювала думку, що українські військові обстрілюють на Донбасі мирних мешканців. А про те, що собі іноді дозволяли і дозволяють інші представники команди президента годі й казати. Але, 25 вересня президент України Володимир Зеленський вийшов на трибуну Генасамблеї ООН, показав кулю, що вбила українського співака і добровольця Василя Сліпака, і публічно назвав Росію агресором.

«Це українець, соліст Паризької національної опери, який загинув на Донбасі, захищаючи Україну від російської агресії», - сказав у своїй промові Володимир Зеленський.

Експерти вже оцінили виступ українського президента як дуже потужний з чіткими маркерами, сигналами та акцентами, навіть в команді колишнього президента Петра Порошенко вимушені буди визнати, що виступ Зеленського гідний. Але те, що добре для України завжди погане для Росії.

У Кремлі промова президента України викликала лють. Зеленського вже назвали «Порошенко 2.0», і це,виявляється, не найобразливіші прізвиська, якими зараз нагороджують Зеленського у Росії.

«Жалюгідна підробка: Зеленський з трибуни ООН звинуватив Росію у веденні війни проти України в центрі Європи».

«Зеленський привіз в ООН кулю. Типу Росія - агресор. Порошенко 2.0».

«Український президент - це діагноз».

Ці висловлювання належать Ользі Скабеєвої, пропагандистці російського телеканалу.

Разом з цим, офіційна Москва заводить стару шарманку про порушення Україною Мінських домовленостей і про небажання врегулювати конфлікт на  cході України. А ще про те, що підступні представники минулої влади намагаються підставити президента Зеленського.

Марія Захарова, офіційний представник МЗС Росії:

«Мені здається, все, що було підготовлено для Зеленського на ГА ООН, - це просто така підстава».

Також вона вважає виступ українського президента «пропагандистської мішурою» та відволіканням уваги Генасамблеї від більш серйозних проблем.

 Голова комітету Ради Федерації з інформаційної політики Олексій Пушков:

«З простреленими шматками автобуса і пробитим кулями прапором Євросоюзу любив виступати в міжнародних аудиторіях Порошенко. Зеленський з кулею - бліда копія. Як від нового президента від нього могли чекати нових підходів, а не побитих прийомів і обридлих багатьом скарг на Росію».

І ще для повноти картини декілька висловлювань російських експертів:

«Зеленський дотримується курсу країни, взятого при Порошенко, і зараз говорити про те, що цей курс буде змінений, не доводиться»

«В подальшому, при збільшенні соціально-економічної ситуації в країні, Володимир Зеленський все частіше звертатиметься до антиросійській риториці, щоб виправдати свої невдачі».

Лють офіційного і неофіційного Кремля зрозуміла. З обранням Володимира Зеленського йшов конкретний розрахунок на те, що новообраний президент перш за все буде лояльний до Росії. І передвиборчі промови Зеленського та його команди свідчили саме про це. Ба більше, обрання Зеленського патріотичні сили України і просто назвали «проросійським реваншем».

І тим більш у Кремлі бачили, як з моменту обрання вже відбулося декілька акцій протесту під стінами президентського офісу з майже однаковим гаслом: «Ні капітуляції». Інакше кажучи, Москва була більш менш певна у позиції Зеленського. І раптом виступ у ГА ООН.

Немає сумнівів, що у Кремлі зараз серйозно розмірковують над тим, що робити далі. І найнебезпечніше для нас буде те, якщо там вирішать, що Зеленський це дійсно другий Порошенко, а значить боротися з ним слід так само як і з попереднім господарем на Банковій. А методи Москви всім пречудово відомі.

«ЗЕЛЕНОБОБІКИ» ТА «ПОРОХОБОТИ»

Промова Зеленськогона ГА ООН не тільки призвела до ефекту розірваної бомби у Росії, але викликала подив серед тієї групи прихильників Зеленського, яка була орієнтована, так би мовити, на налагоджування відносин з Росією. Як вже було сказано вище, електоральне коло Зеленського це напрочуд дивна солянка з людей, ідей та ідеологій. Весь цей час Зеленський намагався догодити всім, втім, схоже, що час сидіння на «шпагаті» закінчується.

Так звана багатовекторність часів Кучми залишилася у минулому, будь-які намагання повернутися до неї дуже погано сприйматимуться українським патріотичним суспільством, а також західними партнерами, які, самі потерпаючи від санкцій проти Росії, ніколи не зрозуміють проросійські наміри серед офіційних представників української влади. Це означає, що Офіс Президента поступово займатиме прозахідну позицію.

Проте, в ОП не можуть не враховувати, що такі промови президента і така позиція відштовхуватимуть певну категорію виборців, що фактично обумовить перетік умовних проросійських симпатиків ЗеКоманди до «Опозиційної платформи «За життя», яка на сто відсотків орієнтована на Москву.

Втрати цього типу виборця вже почалися. Бо війна не закінчена; економічні та суспільні зв’язки з Росією не відновлені; навіть «Вконтакті» з «Однокласниками» не розблоковані. Та й відміна ненависної декомунізації не спостерігається. Через ідеологічні міркування вже шириться розчарування Зеленським. Чи можна розвернути електорат, що втікає? Так. Але, як зазначено вище, Зеленський боїться втратити значно більше.

Як компенсувати електоральні втрати? Рішення просте і на поверхні. Проукраїнська і патріотична риторика. Давайте будемо чесними, Зеленський перший президент України через якого країна не поділилися на споконвічний поділ «Захід – Схід». Зеленський переміг практично у всіх областях. Проти нього були ті, хто якраз сумнівалися у його патріотичності і професійності. Тим більш, що Зеленський давав всі приводи так вважати.

Треба вбачати що, саме на цю категорію виборця може бути зроблений акцент в ОП.   

Тож, у Кремлі мають рацію – антиросійські заклики лунатимуть все гучніше з Офісу Президента. А як же ще привернути на свій бік патріотичні і пасіонарні кола?

Найцікавіше у цій історії те, що так звані «порохоботи», які зазвичай до команди колишнього президента жодного стосунку не мають, дуже позитивно сприймуть такі зміни у риториці Зеленського. Переконатися легко, достатньо ознайомитися з їхньою реакцію на промову президента Зеленського у ООН. Всі їхні вимоги базуються на тому, щоб Зеленський і думати не міг зазіхати на мову, армію і віру. І звісно не може бути ніякого миру на умовах ворога. І безумовно: Слава Україні - Героям Слава. Слава нації і смерть ворогам.

Дрейф Зеленського саме в цей бік вже помітно. Пан Володимир, звісно, ще не справжній «бандерівець», але Росія названа їм агресором публічно. Тож дай пасіонаріям впевненість у твоїй українскості, і вони почнуть тебе захищати самі. Причому краще, ніж твій початковий виборець.

Втім, чи зможе Зеленський компенсувати втрати електорату замінюючи його на інший залежить виключно від нього.

Що ж, права була російська пропагандистка Скабеєва про те, що «Український президент – це діагноз». Тому що, президент України може бути виключно проукраїнським, інший шлях завжди приводить до Ростова.