З книжкою на... даху

Сад розташований на даху Національної бібліотеки Варшавського університету — це одна з «родзинок» польської столиці, яка з однаковою силою вабить і всюдисущих невгамовних туристів, і спокійних, розважливих містян, і, звісно, студентів. Тут кожен відчує свою атмосферу, вловить свою ноту, знайде свій куточок затишку і релаксу... Коли природа щедро обдаровує теплом — весняним, літнім чи осіннім — це місце перетворюється ще й на читальну залу просто неба.

Історія бібліотеки Варшавського університету бере свій початок з 1816 року, одночасно із започаткуванням Королівського університету Варшави. Різні бурхливі історичні події та періоди пережила Бібліотека за понад два століття свого існування. Після поразки Листопадового повстання 1831 р. бібліотеку було зачинено. Більшість фондів потрапила до Петербурга. 1862 р. університет разом із бібліотекою відновив свою діяльність у Варшаві. А невдовзі цар Олександр ІІ видав указ про підпорядкування Варшавського університету Російському. Так, 1915 року навчальний заклад разом із бібліотекою перемістився до Ростова-на-Дону. Було вивезено бібліотечні матеріали надзвичайної цінності, архів, інвентар...

Після Другої світової війни бібліотека відновлювала і повертала свої зібрання. Будівля, в якій вона розміщувалась, потребувала оновлення. 1993 року з ініціативи тодішнього глави польського уряду Тадеуша Мазовецького було оголошено архітектурний конкурс на нову будівлю бібліотечного корпусу. 1999-го розпочався новий етап у діяльності Бібліотеки Варшавського університету — вона відкрила свої двері в сучасному будинку на набережній Вісли. Це футуристична споруда авторства архітекторів Марека Будзинського і Збігнєва Бадовського, які запропонували нову нестандартну концепцію поєднання будівлі з експлуатованою площею на даху, утворивши там зелену оазу. Такий новаторський задум одержав перемогу в конкурсі, а автори здобули численні нагороди й відзнаки. Вхід до самої бібліотеки через критий пасаж віншує одвічний символ знань — відкрита книга з лаконічним написом: «Звідси все». Перед фасадом будинку теж варто зупинитися, адже його оформлення також ефектно-промовисте, змістовне і символічне — вісім мідних плит-аркушів, декорованих фризем з написом «Бібліотека Університетська». Це імпровізовані сторінки величних фоліантів з фрагментами всесвітньовідомих фраз, наприклад, старопольською мовою з лекцій Яна Кохановського, староруською — з «Повісті минулих літ», грецькою — слова Платона, нотний фрагмент етюду Кароля Шимановського, математичні формули, рядки арабською, на санскриті...

За авторською концепцією архітектора Марека Будзинського, фасад має свідчити про різноманітність цивілізації, зв’язки з минулим, з грецько-римським та іудейсько-християнським джерелом польської культури, тобто має відбуватися своєрідне взаємопроникнення культури і природи, традиції та сучасності.

Будівля сучасного бібліотечного корпусу — це єдина, цілісна композиція з живою зеленню, яка тягнеться догори і перетворюється там на сад, огортаючи стіни й додаючи їм казкових обрисів. Сад на даху спроектувала ландшафтний дизайнер Ірена Баєрська, відкрито його було влітку 2002 року. Територія має площу понад 1 га й складається із двох частин — верхньої та нижньої, сполучених між собою водним каскадом. Верхня частина, у свою чергу, поділена на чотири різноколірні ділянки. Якщо рухатись за годинниковою стрілкою, можна побачити палітру кольорів у такій послідовності. З північного боку переважають золотаві кольори квітучого клематису, жовтої акації — від ніжно-кремових до помаранчевих відтінків. Східна частина ніби розфарбована у срібний, переважно білий колір. Це неймовірної краси урочиста спірея японська, кущі гортензії, курильського чаю. Південна частина має рожево-фіолетове забарвлення. Тут ми немовби потрапляємо у трояндові, бузкові й барбарисові обійми. На заході око милується пишним в’юнким плющем, арками з дикого винограду, схожими на магічні зелені тунелі. Все це різнобарв’я сполучене вузенькими стежками-доріжками, наче в лабіринті, мостиками, кладочками, арками, зручними лавицями, які запрошують посидіти з книжкою в тінистому затишку. Ґрунт, на якому ростуть всі рослини, має глибину 30 см, більше не дозволяє конструкція. Ще однією цікавинкою цього фантастичного простору є ставок з рибою та качками, які почуваються як справжні господарі цього мальовничого куточка. І звісно, не можна пройти повз, не зазирнувши до вікон самої Бібліотеки, де так само панує гармонія, тільки з наукою.

Перенесення екосистеми на дахи будівель — доволі розповсюджена практика в європейських містах. Наприклад, у Німеччині, Франції, Австрії проект майже кожного нового будинку передбачає облаштування зеленої зони на даху. І це не тільки вирішення естетичного питання, а й велика практична користь. Наприклад, дахи будинків у великих містах влітку можуть нагріватися до +70°С. Зелені дахи здатні регулювати температуру всередині приміщення, затримуючи тепло взимку і не пропускаючи спеку влітку, завдяки чому витрати на опалення та охолодження повітря можуть скоротитись на 20%. Ще однією перевагою зелених дахів є те, що під час дощів такий сад затримує в ґрунті частину води, знижуючи ризик затоплення каналізації. Також зелений дах забезпечує повну шумоізоляцію, що так багато важить саме у великих містах. А ще кажуть, що зелень, яка огортає стіни і дах будинку, має позитивний гармонізуючий психологічний вплив на тих, хто в ньому перебуває.

Отже, тут ніби зупиняється час, адже ти піднімаєшся над... містом, з його метушливістю і гамірністю, над проблемами й турботами, які невідступно поруч повсякчас, — а тут, здається, можна рукою доторкнутися до хмар і відчути те саме взаємопроникнення з природою. У розпал заклопотаного дня подаруйте собі годинку релаксу з книжкою на даху...