Зорепад над "Олімпійським"
У Києві сьогодні українсько-російський футбольний саміт. Другий з початку року, й "більш зірковий". Якщо взимку під дахом манежу долю "Кубка Співдружності" вирішували сучасні склади московського "Спартака" та київського "Динамо" - діти пост-радянського спорту, в якому кумирів не дуже носять на руках, то... То 24 червня (18.30) - час зустрічі багато в чому легендарних майстрів двох клубів. Кожного з яких публіка помічає, як мовиться, за версту.
Відчуття гордості й вічної молодості пройматимуть не лише вболівальників, котрі прийдуть увечері на трибуни НСК "Олімпійський", а й самих учасників. Спробуємо прочитати передматчеві думки "зірок" обох команд, скориставшись їхнім власними спогадами.
...Незалежно від результату спартаківці ніколи не поверталися з Києва з порожніми руками, оскільки їхні "половини" завжди полюбляли ласувати "Київськими" тортами. Із вдячністю за гостинність згадує адміністраторів київського "Динамо" спартаківський захисник Володимир Сочнов і натякає, що й нині на фірмові "Київські" в Москві особливий попит. А його партнер по амплуа Геннадій Морозов повертається до сезону свого дебюту. 17 років тому, тобто коли йому не виповнилося ще й 18-ти, на початку київського матчу по Республіканському стадіону оголосили, що після закінчення гри Морозов отримає спеціальний приз як наймолодший її учасник. Чи то був жарт, чи тому, що динамівці програли - 0:2, але спартаківцю нічого не дали. "Так ось тепер я їду до Києва за своїм призом", - чи то жартома, чи то серйозно каже Геннадій.
- Закінчивши виступи у великому футболі, - розповідає динамівський воротар 80-х Віктор Чанов, - певний час працював тренером, а нині обіймаю посаду генерального директора однієї будівельної компанії. Проте ностальгія за футболом мучить мене постійно. Може, хтось не повірить, але я запам'ятав абсолютно всі свої матчі проти "Спартака". Відкрию маленький секрет. Завжди, коли диктор оголошував склад спартаківців, я з хвилюванням прислуховувався, чи назве він прізвище Родіонова. Справа в тому, що я був для цього форварда, як говорять іноді футболісти, "здобною булкою". Коли Сергій не забивав мені гол, то, за його зізнанням, він завжди погано почувався. У мене ж чудовий був настрій. І навпаки... І ось тепер Родіонов збирається до Києва, і, звичайно ж, у нього виникне бажання "з'їсти" мене. Що ж, побачимо, хто кого. Дуже сподіваюся, що прийде багато народу. Адже ми були щасливою командою ще й тому, що майже завжди грали при аншлагах.
