Замість овочів — секонд-хенд

Днями депутати Київської міської адміністрації мали змогу купити свіжу городину вітчизняного виробництва та ще й зі знижками просто під стінами своїх кабінетів. Лотки з огірками, кабачками та молодою картоплею до будівлі Хрещатик, 34 їм принесли з ринку «Виноградар». Мовляв, може, хоч тут вдасться реалізувати товар, який вже декілька днів простоює в ящиках та вантажівках. А все тому, що там, де раніше на Виноградарі фермери продавали свою городину останніх чотирнадцять років, тепер торгувати їм зась. Міліція забороняє.

Вже протягом півроку продавців продуктів «з городу» на Виноградарі міліцейські рейди «трусять» шість днів на тиждень. Люди у формі погрожують конфіскувати товар та обкласти штрафами за торгівлю в несанкціонованому місці, якщо продавці не заберуться добровільно. Як виявилось, такі рейди — це частина підготовки до проведення чемпіонату Європи з футболу в Україні. Зі слів міліціонерів, вони отримали завдавання до Євро-2012 «зачищати» всі стихійні ринки у столиці. Таке розпорядження 28 квітня поточного року видав заступник голови Київської міської державної адміністрації Віктор Сівець. У ньому йдеться про те, що «Київською міською державною адміністрацією в результаті проведеної роботи було встановлено ряд зон стихійної торгівлі (усього 83 осередки) на території Києва, де реалізація товарів ведеться в антисанітарних умовах, із землі на підручних пристосуваннях. Документи, які засвідчують якість продукції, відсутні».

«А який же ми стихійний ринок?! Якщо нас перевіряє санепідемстанція, податкова... — обурюється голова первинної профспілкової організації реалізаторів сільськогосподарської продукції ринку «Виноградар» профспілки «Захист праці» Світлана Личак. — Ми щороку проходимо весняно-осінній прийом ринку. У нас документи на кожен продукт, кожен товар перевірений у лабораторії».

Юридично ситуація з Виноградарським ринком, де вже півтора десятка років люди з усіх куточків України продають свою городину, досить складна. Це дійсно-таки не стихійний ринок, але й не ринок як такий. Сам ТОВ Ринок «Виноградар», як торговий об’єкт, закінчуються там, де починається «овочева алейка», навколо якої й розпочався конфлікт. Остання ж за документами оформлена як сільськогосподарський ярмарок, пояснив «Дню» голова центрального комітету профспілки «Захист праці» Олег Верник.

Та кому заважає цей ярмарок? І чому він раптом потрапив до переліку місць стихійної торгівлі у результаті «проведеної роботи» КМДА? Відповіді на ці питання й намагались з’ясувати працівники ринку.

На особисту зустріч з представниками профспілкової організації реалізаторів сільськогосподарської продукції ринку «Виноградар» погодився перший заступник голови КМДА Олександр Попов. Заслухавши їхні вимоги, він відразу ж зателефонував начальнику УВС міста Києва і наказав не чіпати реалізаторів продукції на «овочевій алеї». З метою остаточного вирішення проблеми Попов призначив офіційну зустріч представників профспілки «Захист праці», дирекції ТОВ Ринок «Виноградар», Подільскої райдержадміністрації та відповідних управлінь КМДА.

Чи вірити чиновнику, активісти поки не знають. Кажуть, час покаже. Нині ж щодня тонни сільськогосподарської продукції, привезеної на ринок «Виноградар», згнивають у ящиках та на причепах вантажівок. Пані Валентина вже п’ятнадцятий рік під час своєї літньої відпустки приїздить до столиці з Херсона (!) продавати городину. Жінка працює в бюджетній установі, але на зарплату, яку там платять, не проживеш: «дитину не прогодуєш», «студента не вивчиш». Тож доводиться жертвувати літніми відпустками для додаткового заробітку «із землі».

Але цього року й його хочуть відібрати. Вже другий день як привезена нею з далекого півдня городина не бачила покупця. «Міліція не дає нам продати товар, — розповідає вона. — Кажуть, ідіть на інший ринок, бо ви не маєте права тут торгувати. А куди ж я піду? Як я тут вже 15 років. І люди мене знають, довіряють і мені, й моєму товару».

Цікаво, що купувати городину жителям Виноградаря, окрім як не в таких продавців, як пані Валентина, більше ніде. Адже на самому ТОВ Ринок «Виноградар» такого товару не передбачено. Є хіба що м’ясний павільйон, а так то переважно «тряпчяний» базар, розповідають жителі масиву. Тож недаремно в березні цього року під час громадських слухань вони одноголосно вирішили залишити «овочеву алейку».

Близько 37% жителів столиці сьогодні купують продукти саме на таких ринках, як «овочева алея» на Виноградарі. Про це «Дню» повідомили в Центрі досліджень громадянського суспільства. До того ж, як підкреслює директор Центру Віталій Кулик, це чи не єдине місце в столиці, де ще можна купити свіжі продукти за прийнятними цінами. Та пані Валентина каже, що більше до столиці не поїде. Адже віднині тут продавати свій товар їй не дозволяють.

Тим часом вчені доводять, що краще вживати «аборигентську» їжу, тобто таку, яка вирощена на території проживання. Мовляв, вона і засвоюється краще, і корисніша. Не так давно навіть Білий дім показав приклад такого генетично-здорового харчування. Дружина американського президента Мішель Обама засадила ділянку землі, виділеної для домашнього городу з прилеглої до території Білого дому вулиці шпинатом, капустою, перцем... Та це не перша городина на землі американської адміністрації. Ще в 1943 році город біля Білого дому садила дружина Франкліна Рузвельта Елеонора. Таким чином вона хотіла на власному прикладі продемонструвати американцям, як у важкі часи можна за допомогою натурального господарства забезпечувати продуктами свою родину.

Натомість українцям пропонують пережити тяжкі кризові часи на імпортованих супермаркетівських продуктах та в одязі секонд-хенд. Як подейкують жителі масиву Виноградар, саме торгові точки з секонд хендом повинні будуть з’явитись на місці знищеної «овочевої алеї».

ДО РЕЧI

Із історії місцевого самоврядування відомо, що магістрати з часів Магдебурзького права заманювали до своїх міст якнайбільше торгового люду, створювали умови для селян, аби вони привозили дешеву та якісну продукцію городянам. І що цікаво — не брали за це плати, розуміючи суспільну важливість такої торгівлі. Нині хороша практика забута. А наші ринки і полиці магазинів заполоняють польські яблука, єгипетська картопля, бразильське м’ясо і французька морква.

За даними Київради, у столиці сьогодні діє 124 приватні ринки, три комунальні і близько 80 стихійних. Отже, в середньому одна санкціонована торговельна точка столиці обслуговує близько 20 тисяч киян.

Тим часом ще 22 січня минулого року рішенням КМДА було створено комунальне підприємство «Київські ринки». Планували створити поряд з будинками киян майже 100 міні-ринків, товари на яких на 100% перевірені фахівцями. На таких ринках мала працювати пересувна ветеринарна служба, яка робила б експертизу на місці. Для цього ще в березні 2009-го придбали декілька машин з мобільними лабораторіями. Влада планувала створити такі комунальні міні-ринки на основі стихійних ринків столиці. Натомість цього року в КМДА останні вирішили просто «зачистити».