У День знань — на машині часу
Початок 80-х. Перше вересня. У мене білий- білий фартух із кишенею, величезні банти, учора куплені туфлі зі сповзаючими на них новими, а тому трохи великуватими гольфами та улюблений синій ранець із Незнайком, який сидить на мухоморі. У кишені фартуха в мене цілих 50 копійок (три пачки кавового морозива та склянка газованої води). Я затиснула їх у кулаку, всім своїм виглядом демонструючи, що не віддам навіть «у складчину» на айстри для першої вчительки, які різко подорожчали напередодні Дня знань. Я вперше йду до школи. Навколо мене, півтори сотні таких же зворушливих, із голочки одягнутих, однаково щасливих першачків і набагато більше старших школярів. Усі йдуть пішки, біля школи — жодної іномарки. На другій сторінці Букваря — дідусь Брежнєв.
Початок 90-х. Перше вересня. У трамваї, який весело гуде і де практично всі платять за проїзд, я їду в медучилище і вперше думаю про те, що перший день осені — дата не лише для школярів. Їх я спостерігаю з вікна — найальтернативніші старшокласники тягнуться до рідних пенат у потертих джинсах і міні-спідницях. Студентський мені видають безкоштовно, медичний халат (обов'язковий для студентів-медиків) купую сама. Педколлектив вражає — доценти, професори. Чимало з них — практикуючі лікарі, однак читають лекції — у середніх учбових закладах непогано платять. Призначено стипендію і до неї аркуші купонів. Деяких першокурсників на «Жигулях» привозять батьки. Ще «більш деяких» — на іномарках. З'являються перші ознаки розшарування «молодого суспільства». Зате ніхто не говорить про політику — всі захоплені Гіппократом. І лише в транспорті чути про незалежність і Президента.
Майже середина 90-х. Перше вересня. У тролейбусі, який довго тягнеться, їду до Київського університету. Робити немає чого — роздивляюся школярів і помічаю, що подекуди з'являються першачки не в новеньких шкільних формах, а в «домашньому» одязі з потертими рюкзачками, що вже були у вжитку, через плече. Педколлектив університету вражає, як і велика кількість іномарок, за кермом яких рідко, але вже зустрічаються, студенти. «Молоде суспільство» розшаровується прямо на очах, іноді доходячи до крайнощів. За студентський і залікову книжку плачу. Без пояснень зрозуміло, що прожити на стипендію неможливо, навіть якщо перестати їсти. Усі обговорюють нещодавно вибраного Президента, а тому — нудно. Можна було б «повеселитися» біля фонтану, але його відключили — економлять воду та електроенергію. Через пару місяців я дізнаюся, що економлять і на опалюванні — всім курсом пишемо в рукавичках.
Кінець 90-х. 1999 рік. Перше вересня. Сьогодні до шкіл України прийдуть майже сім мільйонів школярів, із них понад 600 тисяч — першачків. У прес-центрі Міністерства освіти кореспонденту «Дня» Олександру МІХЕЛЬСОНУ , пославшись на телеінтерв'ю міністра, повідомили про повну забезпеченість шкіл підручниками. Єдина проблема, за словами представників міністерства, полягає в тому, що частина підручників застаріла, через що «для багатьох книг довелося на рік продовжити прийняті терміни користування». Однак, стверджують там, 20 млн. грн., обіцяних указом Президента на оновлення книжкового фонду, дозволять виправити положення у недалекому майбутньому. Якщо, звичайно, будуть отримані в повному об'ємі.
На початок серпня сума заборгованості із зарплатні бюджетникам (у більшості своїй — батьків школярів) складала понад 7 млрд. грн. За даними ЦК профспілки працівників освіти і науки України, на 6 серпня борг перед педагогами становив 327 млн. грн., із них 250 млн. — із зарплатні. Згідно з інформацією Держкомстату, середня зарплата в липні — 180,76 грн. Вартість «шкільної екіпіровки» (форма, взуття, портфель, письмові приладдя) в середньому — 350 грн.
Із важким серцем і легкими гаманцями почнуть навчальний рік педагоги Харкова — загальний борг держави із зарплати перед ними складає 9 млн. грн. У Харківському і Куп'янському районах, у містах Куп'янську, Лозовому і Первомайську ще не виплатили зарплату за березень. Практично не оплачується перевірка зошитів і позакласна робота. 70% вчителів Харківщини працюють із неповним навантаженням, а, отже, і відповідною оплатою (та й те на папері). Зате з першого вересня школярам так званого пільгового контингенту (діти багатодітних батьків, сироти та інваліди) обіцяно безкоштовні обіди у всіх харківських школах. Таких тут близько семи тисяч. Кошти для цього, незважаючи на урізаний бюджет, відшукав міськвиконком. Обід не розкішний, загальною вартістю в одну гривню(!?), але гарячий. А всіх учнів 1—4-х класів планують поїти гарячим молоком, щоправда, вже за рахунок батьків, жалкує кореспондент «Дня» Михайло БІДЕНКО.
Школам Запоріжжя не вистачає школярів. Тут минулого року через «недостачу» шестирічних малюків було недоформовано 60 перших класів. Начальник Запорізького міськздоровуправління Ася Шей ко запропонувала розглянути питання про закриття вже цього року деяких запорізьких шкіл. За її даними, демографічна ситуація у місті катастрофічна: за перше півріччя 1999 року в Запоріжжі померло на 3,5 тисячі чоловік більше, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому нинішнього року в місті народилося на 800 дітей менше, ніж минулого, повідомляє кореспондент «Дня» Віктор ПУЖАЙЧЕРЕДА.
Більшість миколаївських школярів не можуть особливо похвалитись ні інтелектом, ні рівнем знань. Про це заявила начальник міського управління освіти Раїса Вдовиченко. За її словами, згідно з проведеним дослідженням, 90% місцевих школярів володіють вивченим матеріалом лише репродуктивно, тобто можуть тільки відтворити зазубрені уроки. Проте і на це здатні не всі: 1 вересня «зайдуть на друге коло» 1024 другорічники (з 63 тисяч місцевих школярів), ще 1619 учнів переведено до наступного класу умовно, повідомляє кореспондент «Дня» Данило КЛЯХІН .
У середу до 1053 шкiл Вiнниччини має прийти 241 тисяча учнiв. Про це кореспондентовi «Дня» Вiктору МЕЛЬНИКУ повідомив головний iнспектор вiддiлу загальної середньої освiти Облуправлiння освiти Вiктор Янковський. У 90% шкільних примiщень закiнчено поточний ремонт, в 39 школах зроблено капiтальний ремонт, на що витрачено 2,5 млн. грн. позабюджетних коштiв. Проте ще 28 діючих шкiл i шкiльних примiщень залишаються в аварійному стані. Лише 65—70% місцевих учнiв зможуть надати пiдручники. Однак усiм «першачкам» (а їх очікують понад 24 тисяч) 1 вересня мають безкоштовно надати «набiр першокласника». На початок серпня заборгованiсть із зарплати в областi скоротилася з 12,3 млн. грн. до 8,3 млн. грн.
На Прикарпатті до нового навчального року здано 11 нових шкіл. Це майже п'ята частина всіх шкільних новобудов України, стверджує начальник обласного Управління освіти Дмитро Дзвінчук. Причому, всі ці школи зведено методом «народної будови», тобто за участю місцевої влади. Однією з найкращих вважається Івано-Франківська СШ №15, яку днями прийняла державна комісія. Одинадцять нових шкіл приймуть понад 2600 учнів, повідомляє кореспондент Петро ПАРИПА.
Минулого тижня в Звенигородському районі (Черкаська область) було відкрито дві нові школи — в селах Чичиркозівці та Поповці. І там, і там досі діти навчалися в старих аварійних приміщеннях. Довгобуди (початок одного з них датується 1992 роком) зрештою домурували, накрили, опорядили й подарували дітям, щоб тим з 1 вересня вже не капало за комір, не обсипалася, як раніше, зі стін штукатурка, не репалися на очах стіни. Як повідомили «Дню» в райраді, з метою економії довелося розмістити в приміщеннях нових шкіл ще й... місцеві сільські ради та контори колгоспів. Утім, як запевняє районне керівництво, це не повинно завадити навчальному процесу, а, мовляв, навпаки — «поділившись» дахом з начальством, освітянам вдасться швидше вирішити важливі питання з поточним ремонтом класів, харчуванням учнів тощо, повідомляє кореспондент «Дня» Євген БРУСЛИНОВСЬКИЙ.
