ЩОДЕННИК

7 грудня

Їду якось, як завжди, у 62-му автобусі на роботу, дивлюся собі у вікно. І чим ближче до Верховної Ради, тим стає цікавіше.

Ось практично на тротуарі стоїть блискучий, величезний, майже з автобус, чорний джип. Проїхали декілька метрів — а от і господар величаво до нього направляється, колишній не то нафтовий, не то газовий магнат, я особливо в цьому не розбираюся... А далі, глибше в парк, — купа народу, в основному в білих халатах, і ще стоять машини «швидкої допомоги». Що таке? Що трапилося? А, пригадала, — хочуть міністра охорони здоров'я відправити у відставку, так це протестуючі. А машини «швидкої» — в основному «Бориси» (дуже дорогі для простих смертних — можна й помітингувати).

А ось і вхід до будівлі ВР. Стоять групками якісь круті, ніби депутати, але без значків... А, це водії депутатів... Імпозантні, обтесалися вже...

Їдемо далі; вже біля каскаду-фонтанчика спостерігаю зустріч двох підозрілих суперменів: діловито тиснуть один одному руки, непомітно озираються по сторонах і піднімаються сходами вершити свій бізнес... А у мене відразу виникло відчуття, що споглядаю наяву фільм «Хрещений батько»...

А далі — вздовж усього спуску по вул. Грушевського на пагорбі — приголомшуючі кущі таволги, кожна гілочка — свого неповторного кольору, природа розмалювала їх як найталановитіший пейзажист. Так і життя складає свої сюжети краще, ніж будь-який найгеніальніший романіст...