ЩОДЕННИК

11 січня

У нас завжди так: на полювання йти — собак годувати.

Поїхала я вдень 6 січня (коли нормальні господині вже всі 12 страв приготували) по продукти на базар. І для куті, і для узвару теж. Для куті купила вперше (й була дуже задоволена) пропарену пшеницю. Спробувала — дуже м’яка, навіть варити її, по суті, треба було зовсім трохи. А от з сухофруктами були проблеми — вони були тільки у двох стареньких за ціну сушених ананасів. Що робити?

Довелося йти до східної жінки за східними солодощами. Відстоявши пристойну чергу (не одна я така), купила на узвар: трохи кураги, трохи чорносливу без кісточок, ізюму побільше й... сушених фініків (порадив господар кіоску).

Вдома поставила все швиденько готуватися. Результати: пшениця не розварювалася дуже довго (зерно не «розтріскувалося»), тож запарену пшеницю більше не купуватиму. І всім не раджу. А в компот з південних сухофруктів додала наше яблуко — й вийшов чудовий узвар. Пили його два дні й прицмокували. Ось таке вийшло Різдво. З екзотичним східним присмаком... З чим вас усіх (краще пізно, ніж ніколи) вітаю!