«Київська пектораль»: претендентів визначено

Нинішнього року фундатори премії — київські управління культури та відділення Спілки театральних діячів — постаралися домогтися ще більшої об’єктивності й відповідальності рішення, для чого, крім традиційної групи експертів, зібрали вельми авторитетне журі, яке й прийматиме остаточне рішення.

Цього тижня експерти, попередньо переглянувши більш як 60 київських прем’єр минулого року, як завжди, таємним голосуванням визначили претендентів на «Київську пектораль» в одинадцяти номінаціях. Треба наголосити, що, мабуть, уперше за останні три роки в цих списках фігурують справді найкращі вистави та індивідуальні роботи сезону. А всього на суд журі запропоновано 19 вистав 13 театрів, що, враховуючи загалом доволі млявий театральний сезон, можна вважати цілком пристойним результатом. У головній категорії — «Краща вистава» — на здобуття «Пекторалі» номіновано п’ять, а не три, як було раніше, вистави: «У степах України» Театру на Подолі, «Дон Жуан» у Національній опері, «Голомоза співачка» в Експериментальному театрі і дві вистави Театру драми та комедії на лівому березі Дніпра — «Ти, якого любить душа моя» і «Філоктет-концерт».

Офіційно ніхто з репертуару виставу не знімав, але її «заморожено» після кількох весняних показів так грунтовно, що на її поновлення майже немає надій. Усіх решту номінантів журі і цікава публіка можуть побачити в усій красі на сценах як солідних академічних, так і камерних київських театрів. Тому й ми рекомендуємо читачам позначити для себе у зведеній афіші вистави-конкурсанти і не полінуватися побувати на них, тим паче, що нерідко на одній виставі можна познайомитись одразу з кількома претендентами на «Пектораль».

На «Голомозій співачці» з Валерієм Легином — номінантом на премію «За виконання кращої жіночої (так-так!) ролі», Вікторією Авдєєнко — «За виконання кращої жіночої епізодичної ролі» і Ларисою Паріс («За найкраще пластичне вирішення вистави»). На «В степах України» з роботою Віталія Малахова («За кращу режисуру»), Ігоря Лещенка («За кращу сценографію») і Олександра Ігнатуші («За краще виконання чоловічої ролі»). На «Ти, якого любить душа моя» оцінити режисуру Дмитра Лазорка і майстерність Алли Масленникової («За краще виконання жіночої ролі»). У чотирьох номінаціях претендують на «Пектораль» «Єлисейські поля в Нью-Орлеані» приватного театру «Браво»: Едуард Митницький («За кращу режисуру»), Олександр Гетьманський і Анатолій Ященко (за виконання — відповідно — основної та епізодичної чоловічої ролі) і Олександр Курій як автор музичного оформлення.

Прекрасну четвірку делегувала до «пекторального» списку й вистава Національного театру російської драми імені Лесі Українки «Блоха у вусі» — режисера Аттилу Віднянського, сценографа Сергія Маслобойщикова і претендентів на премії за краще виконання жіночої та чоловічої епізодичних ролей Наталію Долю і Олександра Бондаренка. Претендують на «Пектораль» і троє з творців вистави «Рогоносець» у Театрі драми та комедії: Лев Сомов («За краще пластичне вирішення вистави»), Дарія Лобода («За краще виконання жіночої ролі») і Костянтин Костишин («За краще виконання чоловічої епізодичної ролі»).

Відрадно, що навіть у театрах, в яких минулий сезон практично було провалено, експерти зуміли виявити гідних претендентів на премію — в «Балі злодіїв» Національного театру імені І. Франка Віталія Савчука (номінація «За краще виконання чоловічої епізодичної ролі»), в Молодому — прекрасного виконавця моновистави «Синій автомобіль» Олексія Вертинського («За краще виконання чоловічої ролі»), в «Пристрастях дому пана Г.П.» в «Колесі» — Валентину Сову («За краще виконання епізодичної жіночої ролі»). Крім уже названих майстрів, на «Пектораль» претендують: у номінації «За краще пластичне вирішення вистави» — постановник балету «Панночка і хуліган» у Національній опері Віктор Литвинов, «За краще музичне оформлення» — автор музики до вистави Київського міського театру ляльок «Ворон» Лев Етінгер, «За кращу сценографію» — Олена Богатирьова (художник вистави «Чумацький скарб» у Театрі на Подолі) і Володимир Карашевський («Амфітріон» в Експериментальному театрі). До речі, вистави «Ворон» і «Чумацький скарб» разом із «Золотим курчам» Театру маріонеток та «Маленьким Муком» міського Театру ляльок боротимуться за здобуття «Пекторалі» «За кращу виставу для дітей». Ну, а 4-Б акторський курс Київського театрального інституту може вже торжествувати: він єдиний претендент на «Пектораль» «За дебют».

Думається, в передчутті церемонії нагородження, яка за традицією повинна відбутися 27 березня — в Міжнародний день театру, ці азартні й безпосередні юні таланти ще з більшим темпераментом гратимуть свої дипломні вистави «Людина з Ламанчі» в Київському ТЮГу та «Візит пана В.» в театрі «Сузір’я».

Поспішаючи першим повідомити результати першого етапу «Київської пекторалі», «День» планує детальніше прокоментувати список номінантів в найближчих номерах, до чого закликає й своїх колег — театральних оглядачів інших видань. Ми всі, загалом справедливо, нарікаємо на аморфність і убогість театральної ситуації, але, якщо подумати, трапляються і в ній обнадійливі проблиски — розумні й винахідливі режисерські та сценографічні вирішення, прекрасні акторські роботи. Є вони, на щастя, й серед претендентів на нинішню «Пектораль».