Гунтіс Ульманіс: "Рано чи пізно балтійські країни будуть членами НАТО"
- Пане президенте, нещодавно відбулася талліннська зустріч президентів країн Балтії, Польщі та України. Чи задоволені ви її результатами, чи не стала ваша зустріч церемоніальною?
- Один із моментів, що стали причиною зустрічі - пошук нашими країнами шляхів регіонального та надрегіонального розвитку. Зараз такий час, коли президентами є люди - в Україні, Польщі, балтійських країнах, - які дуже добре один одного розуміють. Це також причина для нашої зустрічі. Та не варто тішитися надією. Безперечно, перша зустріч завжди має церемоніальний характер. Інакше, було б дивно. Було більше помпезності, більше усмішок, ніж коли зустрічаються вже не вперше, вирішують глибинні проблеми. Та для першого разу вже те, що ми зустрілися вп'ятьох, закладає основу для подальшого розвитку. Що буде надалі? Ми знаємо, що за п'ять хвилин у великій політиці нічого не змінюється, бо інерції, традиції, особливо у великих країнах, у регіональній політиці дуже сильні, й їх не можна не враховувати. Зрозуміло, що Україна близька з Росією. Незважаючи на всі суперечки. Очевидно, що балтійські країни уже знайшли спільну мову для своєї взаємодії і, водночас, розкрили всі існуючи протиріччя. Тому що в минулому вони ніколи разом не працювали. І хоча нас об'єднало відродження національної незалежності, доводиться шукати все заново. А ідея співробітництва України й балтійських країн не нова, тому що шлях із Чорного в Балтійське море хвилював ще наших предків. Тому ми відразу домовилися, що наші зустрічі продовжуватимуться, ми наголошували на економічній взаємодії. Менше було політичних обговорень, бо кожна з цих країн вирішує сьогодні політичні завдання у своєму ракурсі. Польща уже практично однією ногою у відповідній організації. Україна ж горда й самостійна.
