«Динамо» шукає тренера

Новина про звільнення динамівського тренера не стала сенсацією. Всі очікували цього рішення одразу після поразки від швейцарського «Туна», яка на рік виключила динамівців із європейського футбольного календаря. Про те, що Леонід Буряк мав би сам подати у відставку, не йшлося. Не така він людина, не ті стосунки у нього із керівництвом клубу «Динамо». Шансом зберегти посаду для Буряка була гра чергового туру чемпіонату України проти маріупольського «Іллічівця». Якби динамівці впевнено виграли у середнячка української ліги, показавши хороший футбол, це могло б стати виправданням для тренера, мовляв, не пощастило у Швейцарії, з ким не буває! Реально сталося навпаки. Лише тропічна злива і рішення інспектора матчу припинити гру після першого тайму врятувало динамівців від поразки ще у неділю. Коли ж наступного дня другий тайм команди догравали за нормальної погоди, команда Буряка виглядала так само непереконливо, як і у всіх попередніх матчах. Посилатися на невезіння та помилки арбітра, що спробував було зробити динамівський наставник, вже не виходило. Слід було приймати рішення, і керівники клубу це рішення прийняли. Що далі? Очевидними виглядають три варіанти розвитку подій. Розглянемо їх за ступенем вірогідності.

БЛОХІН?

Найбільш логічним було б запросити на посаду тренера «Динамо» нинішнього наставника національної збірної Олега Блохіна. Саме він замінив Леоніда Буряка на посту тренера збірної. Вміння настроїти гравців і чимала дещиця удачі перетворила збірну Блохіна із вічної невдахи у команду-фаворита, команду-лідера. На користь такого варіанту і та обставина, що свої завдання на цей рік збірна практично вирішила, і Блохіну, за великим рахунком, нема тепер чим займатися, окрім приймати заслужені привітання. Ось і взявся б за рідне «Динамо»! Та чи захоче прославлений у минулому гравець і успішний поки тренер збірної брати на себе додатковий тягар і ризикувати щойно здобутою славою? Чи зуміє президент ФК «Динамо» зробити Блохіну таку пропозицію, від якої той не зможе відмовитись?

Варіанти з іншими українськими тренерами навряд чи актуальні на цей момент. Кервіники «Динамо», видається, не готові взяти приклад із своїх попередників, що в 1973 році повірили у талант молодих Лобановського і Базилевича, які тоді тренували скромний дніпропетровський «Дніпро». Аби звернути увагу на молодих представників вітчизняного тренерського цеху, динамівське керівництво повинне помилитися ще раз, як помилилося із Буряком. Помилитися цілком можна з іноземцем.

ХІТЦФЕЛЬД?

Знаючи про славу і матеріальні статки «Динамо», чимало безробітних тренерів із Європи залюбки запропонують Ігорю Суркісу свої послуги. Сьогодні говорять про німця Оттмара Хіцфельда, звучать інші, не менш відомі імена. Запрошення іноземця було б логічним кроком для клубу, який за останні чотири роки зібрав таку кількість іноземних гравців, з якою без кількох перекладачів не порозумітися. Перекласти тягар спілкування із своїм «легіоном» на іноземного фахівця — крок розумний. Так уже кілька років роблять у донецькому «Шахтарі». Ось тільки результати донецького клубу поки що не вражають.

Окрім цього, запрошення іноземного тренера може допомогти клубу перебудувати свою структуру у відповідності із сучасними вимогами. Зробити це своїми силами в «Динамо» не наважуються, посилаючись на традиції. А коли традиції заважають, від них слід відмовлятися, чи не так?

ДЕМ’ЯНЕНКО?

Поки що команду «Динамо» готуватиме Анатолій Дем’яненко, в минулому гравець і капітан команди, який вже дванадцять років працює в клубі асистентом тренера. Хто знає, може саме Дем’яненку, який всі ці роки був на «короткій нозі» із футболістами, вдасться те, що не вдалося всім тренерам, яким Дем’яненко асистував? Поспішати особливо немає куди. Третє місце у чемпіонаті після п’яти турів не є катастрофою, бувало в останні роки і гірше. Для серйозної перебудови команди потрібен час, якого є вдосталь. Нинішнього потенціалу «Динамо» за будь- якого тренера має вистачити, аби залишитись серед лідерів вищої ліги. Хіба що потенціал інших українських команд зростатиме нечуваними досі темпами.