Бюджет-2000:

Зі стін Кабміну, де й проходив закритий для журналістів доленосний захід, інформації просочилося небагато. Але те, що вдалося дізнатися, — гідне не лише цитування. Так от, як розповіло компетентне джерело в прес-службі уряду, про профіцит бюджету цього разу не йшлося. Прем'єр Валерій Пустовойтенко говорив про збільшення соціальних виплат, якi необхідно закласти до бюджетного проекту (за словами джерела, проект вільного бюджету тепер передбачає на 15% збільшити витрати на соцзахист, на 8% — витрати на охорону здоров'я, на 4% — витрати на освіту). При цьому Валерію Павловичу приписується наступна цитата: «В проекті бюджету враховано пропозиції Президента України про значне (! — Авт. ) збільшення соціальних виплат. Для цих цілей вишукано РЕАЛЬНІ ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ (підкреслено автором), на які не вплинуть непередбачені економічні негаразди (!? — Авт. )». Джерело не володіє інформацією про те, чи назвав прем'єр ці самі реальні джерела. В той же час, стверджують у прес-службі КМ, міністр фінансів Ігор Мітюков говорив про збільшення (до 37,4 млрд. грн., тобто на 700 млн. грн.) прибуткової частини консолідованого бюджету за рах унок місцевих податків, податку на нерухомість (парлам ент поки не прийняв цих новацій, але, за словами міністра, вони здатні збільшити доходи місцевих бюджетів на 1,3 млрд. грн.), надходжень від приватизації до 2,5 млрд. грн. (у Фонді держмайна, де на початок вересня зібрали близько 400 млн. грн., ця новина викликала шок і подив), дивідендів на держакції приватизованих підприємств (тут, схоже, слід чекати сплеску маніпуляцій і переділу сфер управління), а також рентної плати, консульських зборів, транзиту газу. Від себе до списку очікуваних бюджетних годівниць потрібно додати раніше запроваджені експериментальні (заявлені як тимчасові) додаткові джерела оббирання платоспроможних громадян, які, незважаючи на всі урядово-президентські зусилля, ще можуть «здійснювати купівлю-продаж» автомобілів, золотих прикрас, валюти, користуватися послугами мобільного зв'язку.

Наголос у прое кті нового бюджету, як бачимо, знову зроблено на платників податків і зборів. За цього, говорить джерело, міністр фінансів відзначив, що проект бюджету розраховано на основі чинного законодавства, що (навіть незважаючи на свою «кровожерливість». — Авт. ) «не дає можливості в повній мірі забезпечити необхідні надходження» (тільки сьогоднішній борг держави із зарплат становить близько 7 млрд. грн. — Авт. ).

Не заглиблюючись у проекти нового податкового кодексу (сил уже немає це робити), зупинимося на сьогоднішніх відносинах законослухняних платників податків і законодавства. Згідно з ним, незавершеним, легально працюючій людині, щоб отримати «чистими» 502 г ривні 70 копійок, тобто $109 (сума вибрана як щомісячний прожитковий МІНІМУМ), треба заробити «брудними»... 630 грн., із яких сам пра цiвник з аплатить 111,55 грн. прибуткового податку, 12,6 грн. — до Пенсійного фонду (2%), 3,15 грн. страховки на випадок безробіття (0,5%), тобто разом — 127,3 грн. Але, крім працiвника, на його «брудну» зарплату платить податки й організація: 32% — до Пенсійного фонду (201,6 грн.), 4% — на соцстрах (25,2 грн.), 1,5% — соцстраховку на випадок безробіття (9,45 грн.), тобто — 236,25 грн. Отже, щоб сьогодні, працюючи «на світлу», отримати 502 грн., державі податками треба віддати... 363 гривнi щомісяця! Де ці 363 гривнi, сплачені кожним, хто отримує всього лише сто доларів? У пенсіонерів (безгрошів'ям яких так вправно маніпулюють люди, причетні до нарощування держборгів) їх немає — борг із пенсій сьогодні становить близько 2 млрд. грн.

Та й взагалі, де ж це живе стільки пенсіонерів, щоб на їхні в більшості своїй мізерні 50-гривневі пенсії працююча людина віддавала щомісяця понад 30% свого доходу? Де ж це, в решті-решт, виробництво, пріоритетність якого декларує уряд, причому в усіх галузях одночасно? Де воно, якщо на прилавках навіть шкарпетки — турецькі? І як, взагалі, відстоювати вітчизняного виробника, не виплачуючи грошей вітчизняному споживачеві? Тут уже напрошується питання — для кого відстоювати? А мобільні телефони? Хто в більшості своїй сьогодні має мобільник? Правильно — держчиновники. І платять їхні міністерства-відомства додаткові збори за послуги мобільного зв'язку, але, оскільки організації — бюджетні, то платять знов-таки з кишені платника податків. Ну, є ще бажаючі працювати легально? Як, вже немає? От Леонід Данилович, Валерій Паволович і голова податкової адміністрації Микола Янович знов обурюватимуться громадянською несвідомістю. Адже все перераховане й підраховане, згідно зі старим, зазначимо, законодавством, тільки початок великого «обдирального» шляху, оскільки, нагадаємо, міністр фінансів говорив, що чинне законодавство «не дає можливості в повній мірі забезпечити необхідні надходження». Ще й не те буде...

P.S. Ну й як не пригадати цинічного Фоменка з афоризмом «Не ту країну назвали Гондурасом»? Країна, сама по собі, звісно, не причому, як і її законослухняні (й взагалі, дуже слухняні, навіть боязливі) громадяни... І все ж парадокс — вибрати владу, утримувати її своїми податками й не закликати її до звіту про конкретні дії, що підвищують рівень життя платників податків, а, навпаки, боятися, підлабузнюватися і, змирившись із загальним маразмом, шукати якісь інші шляхи, що дозволяють обійти всілякі творчості вибраної влади.

ДО РЕЧІ

Вчора парламент відхилив законопроект «Про додаткові заходи щодо погашення заборгованості з виплати пенсій, зарплати й компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадбанку України і колишнього Укрдержстраху», внесений Президентом одночасно з виданням відповідного указу. Таким чином, указ не набирає чинності з 19 вересня. Законопроект, нагадаємо, теоретично передбачав виплату заборгованості із зарплат, пенсій, а також компенсацію заощаджень вкладників у Ощадбанку й колишньому Укрдержстраху за рахунок приватизації об'єктів державної власності.